Середа, 27 Жовтня, 2021

Як Зеленський позбувся контролю Коломойського і чому чорна смуга в житті олігарха тільки починається

12 березня 2021 року Володимира Зеленського публічно підтримав санкції США, запроваджені 5 березня проти Ігоря Коломойського, і, на думку експертів, це стало точкою неповернення у відносинах олігарха та президента, де останнього часто називали “проектом” Коломойського. Розбираємося, що спільного у Зеленського та Коломойського та чому демарш президента означає для “Бені Дніпропетровського” тільки початок серйозних неприємностей, пише kryvyi-rih-yes.com.ua.

Що їх об’єднує ?

Якщо говорити в цілому, то в минулому багато, а на сьогодні майже нічого. Схоже, єдине, що залишилося загальним — обидва уродженці Дніпропетровщини. При цьому Коломойський — олігарх-мільярдер, можливо, в майбутньому з приставкою “екс”, а Зеленський — колишній актор, який “намагається” стати президентом.

Об’єднує, нехай і побічно, цих персонажів і Кривий Ріг — рідне місто Зеленського і частина бізнес-імперії Коломойського, який контролює тут ГЗК “Південний”.

До відома, цей гірничо-збагачувальний комбінат до останнього часу Ігор Валерійович вважав самою надійною ланкою в списку своїх залізорудних підприємств. І для цього були підстави. Його “протеже”, який народився в Кривому Розі, у 2019 році став президентом, і вже тут, здавалося, олігархові турбуватися не було про що.

Однак, чоловік мислить, а Бог рядить. Ейфорія після перемоги Зеленського, мабуть, зіграла з Коломойським злий жарт і він зробив “пару” серйозних помилок в оцінці ситуації.

Зокрема, було кілька провокаційних заяв з явним прогином в сторону Росії, а за ними, їдкі зауваження в бік Байдена, та й Заходу в цілому.

У народі кажуть — не буди лихо, поки воно тихо. У підсумку, поставивши все на перемогу Трампа і шаркнувши ногою перед Путіним, Коломойський намалював у себе на спині мішень, і не дивно, що в неї вже полетіли перші стріли.

Однак головна помилка олігарха полягала навіть не в цьому. Зараз вже зрозуміло, що він серйозно переоцінив свій вплив на Зеленського та недооцінив можливості ворогів, яких у нього в більш ніж достатньо. Втім, союз олігарха та президента, що остаточно розпався 12 березня, став руйнуватися ще у 2019 р.

Коломойський Forever?

Такі меседжі, але без знака питання, отримували депутати Верховної Ради перед голосуванням закону, прозваного “антиколомойским”. Якщо коротко, цей законопроект наглухо блокував реприватизацію Приватбанку, якої Ігор Валерійович дуже прагнув.

І потрібно сказати, він зробив все, щоб закон не пройшов. Були зареєстровані кілька альтернативних законопроектів, за “прогул” голосування обіцяли по 30-60 тис. дол., а перед самою процедурою депутати отримували повідомлення про те, що “Зеленський – клоун, а Коломойський буде завжди”.

І якби не фракція Порошенка та “Голос”, 198 “за” з 247 мандатів “Слуг народу” не вистачило б для прийняття цього надважливого закону. Проте він був прийнятий і, що правду приховувати, багато в чому завдяки Зеленському.

А “цукерково-букетний” період у відносинах Коломойського із Зеленським закінчився ще раніше, десь восени 2019 року, коли надмірний вплив олігарха став турбувати США. Саме тоді адвокат Трампа назвав Коломойського “кримінальним бізнесменом” і почалися судові процеси по відчуженню його майна за кордоном. Тоді ж проти контактів президента з олігархом виступило й МВФ, пригрозивши припинити фінансову допомогу. Основне побоювання Міжнародного валютного фонду викликала можливість припинення розслідування щодо незаконного виведення мільярдів доларів з Приватбанку. 

На додаток до всього ТВ-канали належать Ахметову стали методично “обстрілювати” Коломойського компроматом.

У результаті тиск Заходу на Зеленського закінчився звільненням протеже олігарха Андрія Богдана, якого Коломойський “зробив” главою Офісу президента та встановленням урядом мит на імпорт електроенергії й вугілля з Росії, після чого цей бізнес став нерентабельним, а вплив Ахметова істотно посилився.

Коломойський на вихід, іншим приготуватися?

Однак все це в минулому. А щоб зрозуміти, що буде в майбутньому та до чого в підсумку можуть привести санкції США, потрібно заглянути в їх суть. Адже, на перший погляд, нічого істотного не відбулося, американці просто ввели візові обмеження проти Коломойського та його родичів.

Насправді це тільки видима частина “айсберга”. Основна ж прихована у формулюванні, що пояснює причину заборони — “за корупційну діяльність на посаді губернатора Дніпропетровської області, яка підриває довіру суспільства до державних інституцій України”. Важливий момент і в тому, що подібні санкції американці вводять тільки проти осіб, що представляють загрозу США. Тут же мова йде про українські демократичні інститути.

Люди близькі до олігарха кажуть, що заборона на в’їзд в США для Коломойського може й неприємна, але не критична. Більш того, він і не збирався їх відвідувати, оскільки на нього там відкрито кілька справ за статтями пов’язаним з відмиванням грошей “Приватбанку” через американську компанію. І справа тут швидше в іншому — ці санкції можна розглядати як недвозначне послання Зеленському, що з Коломойським пора закінчувати.

Більшість експертів також сходяться на думці, що останні рішення США “по Коломойському” були погоджені з українською стороною та що ця справа обговорювалася ще з літа 2020 року. А зараз на Зеленського буквально тиснуть, щоб він “здав” олігарха. І це може означати нові кримінальні справи проти Коломойського та навіть його видача США. 

Другий варіант менш імовірний, тим більше, що Конституція забороняє видавати своїх громадян іншим державам. Однак є процедура позбавлення громадянства й такі прецеденти в Україні вже були. Це й екс-депутат від “Радикальної партії” Андрій Артеменко, й Міхаель Саакашвілі. Обидва були позбавлені громадянства указом п’ятого президента України Петра Порошенка. Правда, у Коломойського є ще паспорти Ізраїлю та Кіпру, куди він може виїхати та спокійно жити.

До речі, на самих “верхах” останнім часом все частіше говорять про заборону подвійного громадянства, поки що для держслужбовців, але, як знати, що буде завтра.

 Хай там як, але очевидно, що хмари, що так довго збиралися над головою Коломойського, згустилися й навряд чи на цей раз все закінчиться для нього легким переляком.