У Кривому Розі у центрі парку Гданцівський знаходиться пам’ятник – скульптура на якій зображено п’ятеро молодих людей. Це пам’ятник відомій антифашистській групі Миколи Решетняка. А під пам’ятником знаходиться їхня могила. З початку вторгнення німецьких військ на території України підпільна організація Решетняка відважно боролася проти них. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Як все починалося?
Історія створення підпільної організації на чолі з Миколою Решетником розпочинається у серпні 1941 року. Тоді німецькі війська увійшла на територію Кривого Рогу і місто було окуповане. У цей період багато криворіжців вже встигли евакуюватися, деякі тільки збиралися тікати, але не на секунду не замислювався про евакуацію юний учень школи №15 Микола Решетняк. На момент окупації Решетняку було лише 16 років. Але він не розгубився, та для якнайшвидшої деокупації міста та перемоги над фашистськими загарбниками він вирішив організувати підпільну антифашистську організацію. Стати членами організації він запросив своїх друзів, які також навчалися у криворізькій школі №15. Усього до підпільної групи увійшло семеро людей:
- Микола Решетняк;
- Груня Романова;
- Олексій Щербак;
- Микола Ходич;
- Анатолій Жовтуха;
- Люба Малорай;
- Михайло Демченко.
Чим займалася підпільна організація під час німецької окупації Кривого Рогу?
Команда Миколи Решетняка під його чуйним керівництвом займалася прийомом та розповсюдженням інформації. Навчаючись у школі до війни молоді хлопці відвідували гурток для радіоаматорів. Набуті навички стали в нагоді їм в отриманні інформації з фронту по радіо. Отриману інформацію вони розклеювали містом. Крім цього, вони регулярно ламали техніку в майстернях німецьких окупантах, виводили їхні рації з ладу та багато іншого. 16-річні юнаки навіть готувались до збройного повстання проти фашистів.
Діяльність підпільної групи юних криворіжців була настільки масштабною, що незабаром юнаки задумалися про свою невелику друкарню, тому що в перший рік роботи всю отриману інформацію з радіо вони переписували вручну.
Один із членів групи виявив у Кривому Розі закинутий вагон із усім необхідним обладнанням для створення невеликої друкарні. Група Решетняка забрала з вагона все, що було потрібно, і створили власну друкарню у організатора будинку. З цього моменту підпільна організація юних криворіжців розпочала регулярний випуск інформаційних листівок, спрямованих проти фашистської політики.
Але незадовго перед учнями школи нависла загроза – примусове відправлення на роботи до Німеччини. Для того, щоб фашисти не відправили юнаків на примусові роботи, команда Решетняка почала працювати в аграрній школі, а потім перейшли до роботи в радіомайстернях німецьких військ. Ця робота дозволила хлопцям не лише уникнути примусового вивезення з Кривого Рогу, а й значно розширила можливості завдавання шкоди радіотехніці ворога.
Розкриття підпільників
Паралельно з роботою в німецьких радіомайстернях команда Решетняка активно готувалася до антифашистського повстання. Вони закликали все населення Кривого Рогу братися за зброю та боротися з окупантами. Але у серпні 1943 року діяльність підпільної організації було розкрито. Усіх сімох членів організації було заарештовано. Протягом цілого місяця фашисти жорстоко знущалися над учнями школи №15, допитували їх і катували. Зрештою у команді Решетняка виявився зрадником Михайло Демченко. Решта членів підпільної групи було засуджено до розстрілу. В останній момент вирок змінили лише Любе Малорай. Її відправили на примусові роботи на довгі 15 років.
Під час розстрілу четверо членів підпільної організації: Решетняка, Жовтяниці, Ходича, Щербака було вбито. Романову важко поранили. Коли фашисти вивозили їхні тіла на звалище, щоб закопати до ями, Романова ще дихала. Її закопали живцем разом із її друзями.
Після звільнення Кривого Рогу в 1944 році, останки членів підпільної групи Решетняка були розкопані та перепоховані з усіма почестями в центрі Гданцівського парку.