Поки чоловіки Кривого Рогу билися у боях Другої Світової війни проти німецьких окупантів, жінки, які залишилися в окупованому Кривому Розі, заміняли чоловіків на виробництві. Жінки йшли працювати як за положенням про трудовий обов’язок, що поширилося на всіх працездатних мешканок міста, так і абсолютно добровільно. Скільки всього жінок працювало у промисловості у Кривому Розі у період Другої Світової війни сказати дуже важко. Але при цьому слід зазначити, що їхня праця на промислових підприємствах Кривбасу була дуже ефективною. Вони без будь-якої праці змогли замінити чоловіків, які пішли на фронт. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Де працювали криворожанки у період Другої Світової війни?
Через те, що більшість чоловічого населення Кривого Рогу була покликана до лав Червоної армії, жінкам Кривого Рогу довелося замінити їх на виробництві. Зокрема, у Кривому Розі трудовий обов’язок на жінок почав поширюватися з червня 1941 року. Жінки йшли працювати переважно на:
- металургійні підприємства;
- коксохімічне виробництво;
- гірничодобувні підприємства.
Також наприкінці червня 1941 року у Кривому Розі розпочався масштабний рух під назвою “Чоловіки – на фронт! Жінки – на виробництво”. Зокрема, про цю подію навіть писали у міській газеті “Червоний гірник”. Криворожанки у перші дні початку війни повністю були готові замінити своїх чоловіків на шахтах і рудниках Криворіжжя.
У період Другої світової війни на підприємствах Криворізького залізорудного басейну працювало сотні мешканок Кривого Рогу. Незважаючи ні на що вони виконували найскладнішу чоловічу роботу у вибоях:
- ствольних;
- телефоністок;
- машиністів підйомних механізмів;
- з розчищення під’їзних колій;
- з розвантаження та завантаження вагонеток;
- у скреперних машинах.
Дана робота для жінок на шахтах і рудниках Криворіжжя була далеко непростою. Вона була небезпечною і до того ж вимагала певної фізичної підготовки. Але незважаючи на всі труднощі чоловічої професії, у непростий воєнний час криворожанки гідно замінили чоловіків на виробництві. Під час війни жінкам вдавалося не просто виконувати денну норму виробітку, а й навіть перевиконувати.
Криворожанки працювали навіть у гарячих цехах “Криворіжсталі”. Вони повністю виконували чоловічу роботу у ливарних цехах, доменному цеху, а також вміло працювали з кокосовими батареями.
Також для криворожанок, які хотіли освоїти чоловічі професії у непростий воєнний час у місті, була організована освітня програма під назвою “Кожній дівчині виробничу професію”. У рамках цієї програми для криворожанок організовували курси, відкривали школи та гуртки.
Який внесок зробили криворожанки у забезпечення трудового ритму міста під час Другої Світової війни?
Внесок, який зробили криворожанки у забезпечення трудового ритму міста від початку війни відігравав дуже важливу роль. Їхня робота на чоловічих посадах була навіть якоюсь мірою героїчною, адже для них це було дуже важко. Звичайно ж їх темпи роботи були в рази повільнішими, ніж темпи роботи чоловіків, тому дуже часто вони залишалися у станків, до тих пір, поки не виконували повністю денні норми. До всього чоловічі професії вимагали дуже хорошої фізичної підготовки, чого під час роботи гостро не вистачало криворожанкам.
Така важка фізична праця не могла пройти безслідно для тендітних мешканок Кривого Рогу. У більшості представниць жіночої статі, які працювали в період Другої Світової війни на промислових об’єктах, вже в післявоєнний час з’явилися проблеми зі здоров’ям. Несолодко довелося і тим криворожанкам, які боронили країну на фронті. Внесок кожної жінки у забезпечення трудового ритму та підтримку економіки у непростий воєнний час має дуже високу ціну.
Матеріали статті були підготовлені на основі даних книги “Кривий Ріг: лихоліття 1941-1945 рр.” В.В. Стецкевич, В.А. Шайкан, Р.П. Шляхтич, Ю.Ю. Фасоляк.