У період німецької окупації Кривого Рогу з серпня 1941 року по лютий 1944 року в місті діяла величезна мережа українського підпілля. Зокрема, ця мережа складалася із членів Організації Українських Націоналістів. Вони займалися різною діяльністю, яка була спрямована на боротьбу з німецькими окупантами. У цій статті розповідатиметься історія юного криворіжця – Івана Кушніра, члена ОУН та історія опору в період німецької окупації Кривого Рогу. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Історія юного хлопця з Кривого Рогу – Івана Кушніра
Іван Кушнір жив та навчався у Кривому Розі. Зокрема він був учнем школи № 17. До початку Другої Світової війни ця школа була україномовною. Абсолютно усі вчителі були фанатами української мови, літератури та історії. Любили українське і самі учні. Вони з великим задоволенням та ентузіазмом вивчали твори великих українських поетів: Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Івана Нечуй-Левицького та інших.
Коли у серпні 1941 року німецькі солдати окупували Кривий Ріг, у місті почала активно діяти українське підпілля. Його очолили члени Організації Українських Націоналістів. Серед оунівців був юний Іван Кушнір – учень криворізької школи №17.
Кушнір регулярно отримував від ОУН інформаційні листи, брошури та українську літературу. Все це він розповсюджував містом, а також ретельно ховав від німецьких солдатів. Зокрема, всі матеріали, які передавала Кушніру ОУН, він зберігав у хліві свого сусіда. До початку Другої Світової війни у хліві жили свині, а в німецькій окупації там нікого не було, зберігалися лише стоги сіна. Саме у сіні Іван Кушнір ховав усі інформаційні українські брошури та літературу.
Він регулярно ходив у хлів, брав брошури і поширював їх містом. Коли вони закінчувалися, інші члени ОУН передавали йому нові матеріали, які він знову ховав у хліві, а потім поширював серед мешканців Кривого Рогу. Також Іван Кушнір та інші члени ОУН під час німецької окупації займалися й іншими методами боротьби проти загарбників. Про це писали у газеті “Червоний гірник” за 2005 рік.
Викриття діяльності Івана Кушніра та його подальша доля
Якось у 1943 році мама сусіда, у якого Іван Кушнір у хліві зберігав брошури ОУН, знайшла його схованку. Жінка дуже злякалася, а її синові – другу Кушніру міцно дісталося. Івану Кушніру довелося перенести схованку в інше місце, щоб більше ніхто її не міг знайти.
Діяльність української підпільної організації у Кривому Розі дуже заважала німецьким окупантам. Тому гітлерівці вирішили виловлювати всю молодь та відправляти на примусові роботи до Німеччини.
Німецькі солдати полювали на оунівців навіть із собаками. Так сильно заважала їм їхня діяльність. Наприкінці 1943 року Івана Кушніра та інших членів ОУН у Кривому Розі спіймали німецькі солдати.
На момент розстрілу гітлерівцями членів ОУН, Івану Кушніру було лише 18 років. Перед тим як кулі німецьких окупантів пронизали його тіло, він викрикнув: “Нехай живе незалежна Україна!”.
У післявоєнний період радянські засоби масової інформації висвітлювали членів Організації Українських Націоналістів як бандитів. Насправді члени ОУН, у тому числі й криворіжець Іван Кушнір, були справжніми героями, молодими хлопцями, які відважно билися з окупантами та поклали свої життя за незалежну Україну. Ось тільки після німецької окупації, Кривий Ріг та вся Україна опинилися у найдовшій радянській окупації. Ту довгоочікувану незалежність, за яку боролися представники ОУН, у тому числі й криворіжець Іван Кушнір, Україна здобула через 46 років після закінчення Другої Світової війни.
Матеріали статті були підготовлені на основі даних взятих їхньої історичної групи “Криворізька старовина”.