З Кривого Рогу було чимало представників у політиці: депутати, президент та інші діячі, був навіть прем’єр-міністр – уродженець Кривого Рогу. Але далеко не кожен із них славився добрими справами та внеском у розвиток країни та міста Кривого Рогу. Зокрема, п’ятий прем’єр-міністр України – Павло Лазаренко більш відомий як один з найкорумпованіших державних діячів світу. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Родина Лазаренка
Павло Лазаренко народився у 1953 році в селі Карпівка неподалік міста Кривий Ріг. Ріс і виховувався у звичайній сільській сім’ї. Його дід був талановитим садівником. У селі Карпівка він висадив сад. Його площа становила 34 гектари. Коли почалася війна, дід Павла Лазаренка пішов на фронт і не повернувся. Тож його не знав. Справу діда продовжив отець Павла – Іван Лазаренко. Він також був садівником та розширив сад у селі Карпівка до 560 гектарів. Його батько також був головою кількох колгоспів.
Крім Павла, в сім’ї Лазаренка виховували ще двоє дітей – двох його братів, молодшого Івана та старшого Миколи. Коли хлопчики виросли, старший брат став головою колгоспу в селі Гнідин, а потім працював на Інгулецькому ГЗК. Молодший брат Іван став головою одного із сільськогосподарських підприємств у Дніпропетровській області, а потім був обраний на посаду заступника голови Дніпропетровської облради.
Шлях Павла Лазаренка у політику
Свою трудову діяльність Павло Лазаренко розпочав зі звичайної роботи водієм у колгоспі. Працював близько року неподалік Кривого Рогу в Широківському районі, після чого, у 1971 році був призваний на службу в армію.
Вищу освіту Лазаренко отримав лише після того, як пройшов службу в армії. У 1973 році він поїхав до міста Дніпропетровська (Дніпро), де вступив до сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет. Здобув спеціальність “вченого-агронома” з відзнакою.
Після інституту повернувся на роботу до колгоспів. Обіймав там різні посади, починаючи від агронома до голови правління колгоспу. Посаду голови колгоспу отримав досить юному віці – у 26 років.
У період 1980-1990-х років Павло Лазаренко обіймав різні посади в органах місцевого самоврядування міста Дніпропетровська (Дніпра), доки 1992 року перший президент України Леонід Кравчук не призначив його своїм представником у Дніпропетровській області. На цій посаді він пропрацював два роки, після чого його обрали головою Дніпропетровської ОДА.
Шлях Павла Лазаренка у велику політику розпочався у 1995 року, коли другий президент України Леонід Кучма призначив його першим віце-прем’єр-міністром. А у 1996 році він же затвердив кандидатуру Лазаренка на посаду нового прем’єр-міністра України, але вже за рік його звільнили з посади голови. Пов’язано це було з корупцією та розкраданням бюджетних коштів у особливо великих розмірах.
Корупційні схеми Павла Лазаренка
Коли Лазаренко перебував на високій посаді п’ятого прем’єр-міністра, він займався не розвитком країни, а корупційними схемами. Зокрема, їм було організовано подачу газу та інших нафтопродуктів до Дніпропетровської області через одну із компаній своїх знайомих. Якщо точніше, державна ліцензія на постачання нафтопродуктів була надана одній із приватних компаній Юлії Тимошенко. Саме вона на початку 21 століття стала головним партнером з нафтобізнесу Лазаренка. Звичайно ж, свої надприбутки Лазаренко формував завдяки жителям Дніпропетровської області, завищуючи їм ціни на газ. Мільйони доларів виводилося через турецьку компанію “United Energy International Limited”, а також інші закордонні фірми, завдяки чому корупціонерам вдавалося поділити прибуток.
Лише у 1998 року проти Лазаренка було відкрито кримінальну справу про розкрадання коштів із державного бюджету в особливо великих розмірах. Засудили його і у Швейцарії за відмивання грошей у банках країни.
У 1999 року з Павла Лазаренка було знято депутатську недоторканність, але він встиг виїхати з України. Був ув’язненим і під слідством у Сполучених Штатах Америки та в Україні.
Він був лідером однієї з бандитських фінансово-політичних груп, які мали дуже великий вплив у період радянського союзу. Він хотів монополізувати газовий ринок України. А 2008 року аналізуючи діяльність державних чиновників з усього світу, Павло Лазаренко став одним із десятки найкорумпованіших державних діячів.