Смерть Леніна звістка, яка облетіла всі міста і села у світі в січні 1924 року. А в криворізьких газетах того часу висвітлювали цю подію як найбільшу втрату і показували, наскільки мешканці Кривого Рогу сумували за своїм вождем. Іншу інформацію найімовірніше просто неможливо було написати, тому якими були справжні настрої криворожіжців складно сказати. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Смерть Леніна
Ленін дуже довгий час хворів. Як відомо, на нього було скоєно не один замах. За однією з версій у нього стріляли навіть отруєною кулею. Все це не могло позначитися на його здоров’ї. Але при цьому в офіційному висновку про смерть Леніна зазначено, що він помер від атеросклерозу судин на грунті передчасного їх зношування. Тобто, внаслідок звуження артерій і порушень їх типування, у його тілі наступали осередкові розм’якшення тканин мозку, які нібито призводили до таких симптомів як параліч та розлад мови.
Ще одна версія смерті Леніна була висунута на початку 21 століття, що нібито він помер від нейросифілісу. Саме на цю версію посилаються кілька європейських та російських дослідників. Такі висновки було зроблено з урахуванням записів щоденника Леніна. Зокрема там було вказано, що він приймав сальварсан і не виключав можливого зараження сифілісом. Крім того, за рік до смерті він проходив лікування препаратами, в основу яких входили ртуть і вісмут.
Як криворіжці дізналися про смерть Леніна?
Жителі Криворіжжя дізналися про загибель Леніна вже наступного дня після його смерті – 22 січня 1924 року. Тоді в кожному будинку Кривого Рогу були розмови лише про один – смерть вождя. Дехто навіть довгий час не міг у це повірити. А у багатьох була справжня істерика. Жителі Кривого Рогу того дня збиралися невеликими групами біля воріт своїх будинків і журилися про те, кто замінить такого вождя. Про це писали у радянській газеті “Зірка” 9 лютого 1924 року.
Дні жалоби на Криворіжжі
Як і в багатьох містах Радянського Союзу, так і в Кривому Розі були оголошені траурні дні через смерть Леніна. У ці дні групи криворіжців повільною ходою, тримаючи вогняні смолоскипи в руках, рухалися до будівлі міськвиконкому. Там кожен бажаючий міг вимовити скорботну промову перед портретом вождя. Збиралися біля виконкому абсолютно всі і гірники, і пролетарі. І всі вони не могли до кінця усвідомити новину про смерть Леніна, не могли уявити майбутнє і людину, яка його замінить.
Насторожений настрій був і в інших представників Кривого Рогу – торговців та промисловців. Зокрема, їх турбувала своя кишеня, свобода торгівлі інше. Бо саме Ленін тоді порушував важливі питання щодо нової економічної політики.
Як відбувалося прощання з вождем у Кривому Розі?
22 січня 1924 року було останнім днем, коли криворізькі пролетарі віддали останній обов’язок вождеві. Зокрема, вони готувалися до жалобної демонстрації, яка мала пройти містом. Майже кожна вулиця Кривого Рогу була вкрита жалобними прапорами. Люди виставляли портрети Леніна на балконах та обтягували їх чорною матерією. Місто по-справжньому занурилося в жалобу.
Містом того дня здійснювалася хода траурних колон. Їх супроводжували всі бажаючі криворіжці, які йшли тротуаром. Жалобна хода здійснювалась до самого будинку профспілок. Там знову всі охочі могли висловити скорботні слова. Після чого траурна колона під звуки похоронного маршу, який виконував міський оркестр та процесія рушили до братнього цвинтаря Кривого Рогу. Дійшовши до цвинтаря, учасники маршу знову могли висловитися. Після цього було здійснено дзвінок, який з’єднав із центральною станцією Москви. Та у свою чергу дала сигнал про момент останніх почестей. Тієї миті над усім Радянським союзом нависла могильна тиша.
У 21 столітті такий розвиток подій та настрої криворіжців здаються абсурдними. Здебільшого у таких фарбах висвітлювали новини про смерть Леніна прорадянські газети. А про то як криворіжці по-справжньому в 1924 ставилися до смерті Леніна мало що відомо.
Матеріали статті були підготовлені на основі даних взятих з історичної групи “Криворізька старовина”.