Життя криворіжців у період німецької окупації з 1941 року по 1944 рік було дуже непростим. Постійний терор із боку німців, голод, відсутність елементарних речей змусило мешканців міста виживати. Жахливі події Другої Світової війни залишили великий слід на здоров’ї людей, які перебували під окупацією, у тому числі психологічне здоров’я. Про те як відновлювалося життя криворіжців далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Чи змінилося життя криворіжців після звільнення міста від німецьких загарбників?
Якщо в період німецької окупації жителі Кривого Рогу жили у вічному розпачі, безвиході та стані постійного пригнічення, то після звільнення міста від фашистів у 1944 році до городян поступово почав повертатися оптимізм. І це попри те, що після звільнення міста побутові умови, харчування, дохід та інше суттєво не змінилося.
Кривий Ріг було звільнено від німецьких загарбників 22 лютого 1944 року. Мешканцям міста у перші місяці деокупації було дуже непросто. Місто було повністю зруйноване: зруйновані житлові будинки, навчальні заклади, підприємства, адміністративні будівлі, інше. Повністю була відсутня у місті вся комунальна інфраструктура. Міська влада докладала максимум зусиль на відновлення критичної інфраструктури, але цього було замало.
На допомогу жителям звільненого Кривого Рогу у 1944 році прийшли військові підрозділи радянської армії. Зокрема, у місті вони займалися організацією:
- похідних солдатських кухонь;
- хлібопекарський;
- лазень;
- пралень;
- прожаркових установок;
- медичних пунктів, де робили вакцинацію та проводили огляд дітей та криворіжців похилого віку.
- постачанням зерна з фронтових резервів;
- постачанням інших продуктів харчування.
Як були справи з продуктами харчування?
При цьому під час окупації продуктів харчування населенню Кривого Рогу бракувало. У період окупації нормою вважалася 500-700 грамова порція хліба для однієї працюючої людини. У теплу пору року мешканці окупованого Кривого Рогу доповнювали свій раціон зеленню:
- лободою;
- іщицею;
- грициком;
- щавлем;
- пасльоном;
- цвітінням акації;
- грибами;
- ягодами;
- корою дерев;
- іншим.
Постійну нестачу хліба мешканці Кривого Рогу компенсували різними кукурудзяними продуктами.
Такі продукти як м’ясо, яйця, цукор, олія та молочні продукти у Кривому Розі під час окупації були у постійному дефіциті.
Незважаючи на важкі обставини з продуктами, голод на території Криворіжжя в період німецької окупації з 1941 року по 1944 рік не був зафіксований.
Як під час окупації, так і після неї, жителі Кривого Рогу виживали за допомогою невеликих городів, які розміщувалися неподалік міста і навіть у його межах. Криворіжці на своїх городах вирощували:
- картоплю;
- морквину;
- буряк;
- кукурудзу;
- соняшники;
- інше.
Весь урожай жителі міста збирали зі своїх городів та возили у льохи та підвали. Ці запаси відіграли дуже важливу роль у харчуванні мешканців Кривого Рогу у післяокупаційні роки.
Чи могли купити мешканці Кривого Рогу одяг у 1944 році?
Забезпечення мешканців міста Кривого Рогу достатньою кількістю одягу та взуття у післяокупаційний період було дуже великою проблемою. Чоловікам переважно доводилося доношувати армійські речі. Жінки зашивали та ремонтували старі речі, які потім носили не один рік. Крім цього, такий “латаний-перелатаний” одяг носили всі члени сім’ї. Взуття було відсутнє взагалі, зокрема дитяче. З цієї причини після деокупації Кривого Рогу, в зимовий період, діти не ходили до школи, а в теплу пору року бігали босоніж.
Матеріали статті було підготовлено на основі даних з видання “Кривий Ріг: лихоліття 1941-1945 рр.”В.В. Стецкевич, В.А. Шайкан, Р.П. Шляхтич, Ю.Ю. Фасоляк.