Навесні 1919 року у стінах міського театру по вулиці Поштовій відбувся другий з’їзд Криворізьких рад. Ініціаторами чергового з’їзду у Кривому Розі тоді було керівництво губернії. У губернії були дуже незадоволені тим, як йшли справи у Кривому Розі, практично жодна ідея пролетаріату не була втілена. Тому на другому з’їзді Криворізьких рад склад виконкому був повністю замінений на чекістів. А на високу посаду голови був обраний зовсім юний криворіжець Полікарп Сиволап. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Діяльність Полікарпа Сиволапа на посаді голови Криворізького повітового виконкому
Коли Полікарпа Сиволапа обрали головою Криворізького повітового виконкому йому було лише 25 років. Народився Сиволап у Кривому Розі у 1894 році. Виховувався у простій робочій сім’ї. Середню освіту здобув вдома.
У той час, коли Полікарп Сиволап був на посаді голови виконкому, він підписував досить дивні розпорядження. Одним із таких розпоряджень було запровадження вхідних платних квитків на засідання трибуналу. Це було одним із способів поповнення скарбниці міста. Усі судові засідання у 1919 році проходили у будівлю міського театру по вулиці Поштовій. Криворіжці з великою цікавістю відвідували такі заходи. Але головним завданням для Сиволапа у 1919 була реалізація постанов і директив радянського уряду. У період головування Полікарпа Сиволапа на території Кривого Рогу була закинута величезна кількість промислових підприємств. Сиволап провів велику роботу з підготовки до націоналізації цих підприємств.
Але при владі міста Кривого Рогу Полікарп Сиволап пробув зовсім не довго. Через місяць у місто увійшли війська отамана Григор’єва. Колись Григор’єв із більшовиками були союзниками, але згодом Григор’єва обурила політика військового комунізму і він вирішив боротися проти них.
Як розгорталися події на Криворіжжі 1919 року
Після того, як війська отамана Григор’єва увійшли до Кривого Рогу, місцеві ради міста були повністю розігнані, він призначив тріумвірат, до якого увійшли члени української соціал-революційної партії. Але у Кривому Розі влада в руках отамана Григор’єва протрималася від сили тиждень. Григор’євців дуже швидко витіснила Червона Армія.
Але незабаром становище на території Криворіжжя значно погіршилося. У бік Кривого Рогу насувалася добровольча армія Денікіна. Тоді у місті було оголошено масову мобілізацію. До лав армії закликали всіх, хто станом здоров’я міг тримати в руках зброю. У це пекло війни були покликані голодні і погано навчені робітники та селяни. Вони просто не могли протистояти професійній армії Денікіна.
У Кривий Ріг армія Денікіна увійшла у серпні 1919 року. Відразу ж із ЧК було звільнено контрреволюціонерів. Також на вулицях Кривого Рогу з’явилися афіші із наказами нового міського коменданта:
- Кривий Ріг приєднувався до територій добровольчої армії Денікіна;
- право власності мало бути відновлено;
- відновлення всіх законів колишньої Російської Імперії, включаючи закон про страту за бандитизм.
Невдовзі денікінці зайнялися арештами. Вони затримували абсолютно всіх, хто підтримував більшовиків та тримали їх по кілька днів без їжі та води у гімназії Варвари Головченко по вулиці Церковній. Армія Денікіна займалася пограбуванням місцевих магазинів та продовольчих складів. Коли в місті не залишилося нічого недоторканого денікінцями, вони почали грабувати будинки заможних криворіжців.
Жителі Кривого Рогу ненавиділи денікінців так само як і більшовиків, вони творили жахливі речі, тому багато криворіжців у 1919 році підтримували Нестора Махно. Він повернув криворіжцям те, що вже ніхто не міг у них відібрати, але натомість за це він просив плату – продовольством та грошима. Махнівці у 1919 році встановили повний контроль над залізницею, вони грабували заможних громадян, а тим, хто був одягнений у військову форму, пропонували перейти на їхній бік, у разі відмови махновці розстрілювали на місці. Криворіжці того страшного часу не знали куди себе подіти. Кожен, хто не приходив на територію Кривого Рогу, грабував їх і розстрілював. Багато хто з криворіжців у 1919 році йшов у ліси і створював там партизанські загони. Крім того, на той час практично у кожному селі та копальні були озброєні загони самооборони. Але через відсутність підготовки та достатнього озброєння повстанські загони Криворіжжя були захоплені денікінцями. Незабаром на територію Криворіжжя повернулася радянська влада разом із 45 стрілецькою дивізією під командуванням Якіра. Разом із ними до Кривого Рогу повернувся колишній голова Криворізького повітового виконкому Полікарп Сиволап. Насамперед, він видав розпорядження про тотальне знищення махновців та радикальну боротьбу з бандитизмом. Також Сиволап зайнявся відбудовою міста.
У Кривому Розі після подій 1919 року були розграбовані абсолютно всі магазини та банки, була повна розруха, у місті не було їжі та був холод. Про це розповідала Ольга Чистякова у своєму проекті “Криворізькі глави”.
