Кривий Ріг – місто з величезною історією. В історії міста залишили помітний слід безліч культурних, громадських та політичних діячів. Серед політичних діячів, про яких жителі Кривого Рогу знають дуже мало інформацію є 16-й голова Криворізької міської ради – Павло Чебукін. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Життєвий шлях Павла Чебукіна
Павло Чебукін народився у далекому 1895 році у Волково, яке тоді входило до складу Курської губернії. Дитинство у Чебукіна було дуже складним. Він ріс і виховувався у дуже бідній селянській родині. Дуже часто їм не вистачало навіть на елементарні продукти харчування. Тому Павлу з наймолодшого віку доводилося працювати. Зокрема, він працював за наймом у багатих селян.
У віці 20 років Павло Чебукін записався до лав імператорської армії. Повністю пройшов Першу світову війну. Після закінчення війни його кар’єра швидко пішла вгору. Незважаючи на те, що Чебукін виріс у бідній родині, він отримав престижну посаду в Раді.
Кар’єра в органах влади. Як Чебукін потрапив до Кривого Рогу?
У 1917 році Павла Чебукіна було призначено головою волосної Ради робітничих та селянських депутатів на Білгородщині. А вже через рік він приєднався до Комуністичної партії і став більшовиком. З року в рік його кар’єра швидко просувалася. Він обіймав нові високі посади в органах влади.
Також з 1918 року протягом двох років Чебукін був частиною партизанського загону Курської бурергії. Служив у Червоній армії та брав активну участь у революційних подіях.
Йому довіряли дуже важливу роботу. Звідси можна зробити висновок, що Чебукін був досить відповідальною людиною. Ще одну високу посаду Павло Чебукін отримав у 1927 році. Зокрема, його було призначено головою виконавчого комітету Волинської окружної ради у місті Житомир. На цій посаді він працював до початку 1928 року.
У 1929 році Павло Чебукін переїхав до міста Запоріжжя, оскільки йому знову було довірено високу посаду – заступника голови виконавчого комітету Запорізької окружної ради. На посаді заступника він пропрацював до 1930 року, після чого його перевели на посаду голови виконавчого комітету Запорізької окружної ради. Але цю посаду він обіймав не довго. Весною 1932 року його знову перевели. Зокрема, якийсь час він пропрацював заступником народного комісара постачання Української РСР. Обіймаючи цю посаду отримав для себе безцінний досвід управління та організації.
Павло Чебукін не затримувався надто довго на одному робочому місці. У тому ж 1932 році йому знову запропонували нову посаду. Він був змушений переїхати до Одеси, щоб виконувати обов’язки голови Одеської міської ради. На цій посаді Чебукін пропрацював трохи менше року.
Постійна зміна людей міської влади була типовою політикою СРСР. Зокрема, вона практикувалася для запобігання корупції. Але в цьому були також мінуси. Вони стосувалися того, що кожен хто приходив до влади в першій половині 20 століття на території СРСР, по суті, не встигав нічого зробити для розвитку міста і передавав всі повноваження та завдання своєму наступнику.
Таким чином у 1934 році Павло Чебукін дістався Кривого Рогу. Його було призначено головою Криворізької міської ради після Василя Кисельова. Зокрема, у Кривому Розі Чебукін пропрацював найдовше – цілі три роки.
У період головування Павла Чебукіна сталося чимало значних подій:
- пуск величезного металургійного заводу “Криворіжсталь”;
- пуск першого трамваю.
Також під керівництвом Чебукіна у Кривому Розі було ухвалено рішення про відміну карткової системи. Було проведено адміністративно-територіальну реорганізацію. Замість двох міських районів: Міського та Железорудного, було створено три нові райони: Центрально-Міський, Дзержинський та Жовтневий.
Але в діяльності Чебукіна більше темних плям, ніж світлих. Він як більшовик, активний діяч Комуністичної партії та борець за соціалізм, активно впроваджував антирелігійну політику. У роки його головування було закрито одну з найбільших і найкрасивіших церков Криворіжжя – Покровську церкву. А найстаріша церква у Кривому Розі – Свято-Миколаївська була розібрана по цеглині. Про це розповідали у передачі “Криворізькі глави”.
Павло Чебукін залишався на посаді голови Криворізької міської ради аж до 1937 року. Недивлячись на те, що за часів головування Чебукіна у місті відбулось чимало значних подій, сучасні мешканці Кривого Рогу практично не знають про цю фігуру.
