Ні для кого не секрет, що у Радянському Союзі діяла жорстка антирелігійна політика та пропаганда. Радянська влада в прямому сенсі знищувала все, що було пов’язане з релігією – закривали та підривали церкви, репресували духовенство та активно замінювали релігію наукою. Антирелігійна пропаганда СРСР діяла і на Криворіжжі. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Антирелігійна політика, суд над Богом та знищення духовенства у Кривому Розі
Перші антирелігійні дії було здійснено ще у 1917 році. Тоді вийшла низка декретів і розпоряджень відповідно до яких усі землі, які раніше належали церквам, переходили у володіння Волосних Земельних Комітетів та повітових Рад сільських депутатів.
У 1922 році вийшов черговий терористичний декрет, в рамках якого радянська влада могла спокійно вилучати всі церковні цінності. Крім того, все духовенство на території СРСР було повністю позбавлене виборчого права.
Крім того, радянська влада на той час вигадала дуже дивний формат антирелігійної пропаганди. Ще у 1918 року у Москві було організовано народний трибунал для суду над Богом за його “злочини над людством і масовий геноцид”. Більшовики з точністю організували всі необхідні процесуальні деталі: запросили суддів, прокурорів та свідків, а також адвокатів “обвинуваченого Бога”. На лаві підсудних лежала Біблія, а з боку постраждалих був “російський народ”. Вся ця справа тривала близько п’ятої години, прокурори надавали масу доказів “вини Бога”. У свою чергу, адвокати, які представляли сторону Бога, захищали його аргументуючи його невинність у тому, що він страждає на деменцію, психологічні розлади та інше, відповідно не може нести відповідальність за свої дії. Зрештою, суд ухвалив вирок – розстріл. Наступного дня цей вирок було здійснено. Розстрільна команда вийшла на одну з вулиць Москви та зробила постріли у небо.
З самого заснування СРСР і до самого його розпаду влада всіляко впроваджувала антирелігійну політику. Зокрема, на території Кривого Рогу ще в дореволюційний період функціонувало 11 церков та храмів. У період СРСР більшість цих церков були закриті, деяке назавжди зруйновані, а духовенство було заслано в табори або розстріляно. До початку 1990-х років на території Кривого Рогу функціонувала єдина церква – Вознесенський молитовний будинок. З приходом незалежності в Україні поступово почало відроджуватися духовенство.
Форми антирелігійної пропаганди у Кривому Розі
Одна з наймасштабніших хвиль антирелігійної пропаганди у Кривому Розі пройшла у 1960-х роках. Видавалися антирелігійні видання, а також у відомій криворізькій газеті друкувались антирелігійні новини. Проводились цілі тижні наукового атеїзму. Зокрема, у 1961 року у газеті “Червоний Горня” було надруковано статтю одного з викладачів Криворізького педагогічного інституту про те, що сам Тарас Шевченко був борцем проти релігії.
Окрім статей у газетах, із криворіжцями організовували антирелігійні зустрічі. Зокрема у міських театрах проводили зустрічі з представниками антирелігійної політики. Вони з трибуни розповідали мешканцям Кривого Рогу про те, як згубно впливає релігія на їх життя.
До антирелігійної політики на Криворіжжі приписували навіть таке явище, як сонячне затемнення. Але наймасштабнішим актом антирелігійної політики у Кривому Розі була руйнація однієї з найкрасивіших церков не лише у Кривому Розі, а й в Україні – Покровської церкви. Про це розповідала Ольга Чистякова у проекті “Міський роман”.
