Едуард Крицький був звичайним мешканцем промислового міста Кривого Рогу. Жив тут і працював разом із своєю родиною. Якось 1 травня 1980 року він вийшов разом зі своїм братом на святкову демонстрацію. Але в руках у нього був плакат із написом: “Незалежність профспілок від КПРС! Робітникам – м’яса!”. За висловлювання своєї думки у такий спосіб, Крицького разом зі своїм братом було заарештовано та звинувачено органами правопорядку СРСР у хуліганстві, за яке вони були засуджені на кілька років тюремного увʼязння. Керівництво СРСР нахабно переходило всі рамки, закривало роти всім, хто намагався щось сказати проти, нехтувала правами людини і вдавала, що життя в країні “прекрасне”. Долі Крицького та його брата була далеко не єдиними, які зламав режим СРСР. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Яким був Едуард Крицький?
Едуард Крицький народився у 1940 році в Читинській області. Деякі джерела вказують, що можливою датою народження є 1939 рік. Проживав у Семипалатинську. Здобув освіту в рибопромисловому технікумі. А потім пішов працювати на рибальських суднах Мурманського флоту телемайстром. Під час роботи на флоті він брав активну участь у створенні осередків вільної профспілки. Також неодноразово брав участь у демонстраціях. Перший його арешт за “хуліганство” відбувся 1958 року.
Згодом Едуардом Крицьким та його діяльністю дуже зацікавилися органи КДБ. У 1979 році Крицького було звільнено з флоту і він був вимушений змінити місце проживання.
Новим місцем для життя Едуарда Крицького стало промислове місто Кривий Ріг. Тут він знайшов нову роботу водія на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті у цеху господарського автотранспорту. У Кривому Розі він продовжив брати активну участь у житті профспілок. Зокрема створив вільний орган, до складу якого увійшло до 40 осіб.
1 травня 1980 року він взяв участь у черговій демонстрації разом зі своїм братом Борисом Черешком. Поки Крицький тримав плакат “Незалежність профспілок від КПРС! Робочим – м’яса!”, його брат фотографував усе, що відбувається.
Арешт та вирок до позбавлення волі за “хуліганство”
Після цієї демонстрації у Кривому Розі обоє було заарештовано. Правоохоронні органи СРСР звинуватили Крицького та Черешка у “хуліганстві”, яке насправді було елементарним людським правом на мирну демонстрацію та висловлювання своєї думки.
Народний суд Тернівського району Кривого Рогу у 1980 році виніс Едуарду Крицькому вирок у вигляді трьох років загального режиму, а його братові Борису Черешку, який раніше був судимий – два роки таборів суворого режиму за статтею 206 ч.2 КК УРСР.
У 1983 році Крицький чекав звільнення. Але цього так і не сталося. Його перевезли до херсонської в’язниці та переглянули справу за статтею 187-1 КК УРСР. Зокрема, йому було висунуто звинувачення за “наклепницькі вигадки”, якими він ділився з тюремними ув’язненими в період відбування терміну. Йому було винесено новий вирок у вигляді невідбутої частини попереднього терміну, а також трьох років виправно-трудових колоній суворого режиму.
Черговий перегляд справи Едуарда Крицького відбувся у 1986 році. Тоді справу було розглянуто за статтею 188.3 та винесено вирок ув’язнення строком на 4,5 років.
Едуард Крицький багато років перебувають у різних в’язницях та таборах у таких містах як:
- Херсон;
- Запоріжжя;
- Київ;
- Харків;
- Сімферополь;
- Полтава;
- Кременчук;
- Гродно;
- Красноводськ;
- Оренбург;
- Воронеж;
- Горіс.
Майже весь свій термін Крицький провів у приміщенні камерного типу. Він зненавидів СРСР і їхню політику, з якою був категорично не згоден. Він не розумів як можна жити з таким соціальним устроєм та політичним режимом. Ще перебуваючи у в’язниці, він написав заяву про те, що він відмовляється від радянського громадянства.
Протягом усього терміну ув’язнення на Едуарда Крицького чинився постійний тиск з боку адміністрації.
Особистість Едуарда Крицького наочний приклад того, що свободи слова, демократії та елементарних людських прав у СРСР не було. Крицький став одним із багатьох жертв політичного терору Радянського Союзу. Його життя та доля назавжди були зламані режимом СРСР лише через те, що він продемонстрував своє волевиявлення.
Серце Крицького перестало битися у 2010 році. Він помер на 70-му році життя.