Ім’я Федора Калініченко тісно пов’язане з комуністичною діяльністю. Раніше на його честь до 2016 року було названо одну з вулиць Центрально-Міського району. Але в рамках декомунізації було перейменовано. Федір Калініченко пройшов непростий життєвий шлях перед тим, як був обраний на посаду голови виконкому Криворізької міської ради депутатів трудящих. Він ріс у злиднях і йому доводилося працювати з самого дитинства. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Життєвий шлях Калініченко

Федір Калініченко народився у 1900 році в селі Вовче. Він ріс у дуже бідній селянській родині. Крім нього, в сім’ї виховувалась ще одна дитина – старший брат Федора Іван. Дуже часто сім’ї не вистачало елементарних речей та продуктів, тому діти були змушені працювати із самого дитинства.
Калініченко закінчив лише 4 класи початкової школи. І з наймолодшого віку був заручником капіталістичної експлуатації. Коли Федору Калініченко було лише 10 років, його родина переїхала до Кривого Рогу. З 14-річного віку Федір активно працював. Однією з його перших оплачуваних робіт була посада учня продавця в одному з місцевих магазинів.
Арешт Федора Калініченко

Старший брат Федора – Іван Калініченко був більшовиком. А 1918 року, в період австро-німецької окупації Кривого Рогу більшовиків заарештовували та розстрілювали. Але австро-німецьким солдатам не вдалося знайти Івана Калініченко, але при цьому вони знайшли у місті його 18-річного брата – Федора та заарештували його. По суті Федір Калініченко став заручником австро-німецьких військ, оскільки вони поставили умову, якщо Івана Калиниченка так і не буде знайдено, розстріляний буде його молодший брат Федір. В увʼязннні Федір Калініченко перебував у будівлі гімназії Варвари Головченко по вулиці Церковній, 5.
За кілька годин до розстрілу Федора Калініченко, австро-німецькі війська знайшли його брата. Але є також інша версія, що старший брат Федора не хотів їм жертвувати і сам прийшов здатися. Життя Федора Калініченко було врятовано, а ось його брата та ще п’ятьох більшовиків було розстріляно.

Подальша доля Федора Калініченко

Після того, як Калініченко вдалося уникнути розстрілу, він пішов служити до лав Червоної Армії. Після демобілізації з армії вирішив вступити до комуністичної партії. Це дало йому сильний поштовх у просуванні кар’єрними сходами. Також Калініченко пройшов Другу світову війну.
Незважаючи на те, що Калініченко з легкістю вдавалося просуватися кар’єрними сходами в різних партійних та радянських органах як у Дніпропетровській, так і в Одеській та Ізмаїльській областях, належної освіти у нього не було. За своєю спиною він мав лише 4 класи початкової школи.
Здобути повноцінну освіту Федору Калініченко вдалося лише після закінчення війни. Коли йому було понад 40 років, він отримав вечірню освіту в університеті марксизму-ленінізму. Та й освіта на той час для більшовиків була не потрібна. Найчастіше в органах влади всі більшовики були безграмотними. Для керівництва СРСР головне було те, що такі люди чітко розуміли політику комуністичної партії та знали як її втілити у життя. Освіта була другорядною.
Федір Калініченко, очевидно, дуже чітко здійснював політику комуністичної партії в Кривому Розі, тому в 1950 році був призначений головою Криворізької міської ради депутатів трудящих.
Як змінився Кривий Ріг у період головування Федора Калініченко?

У 1950-х роках ще тривало активне відновлення Кривого Рогу після Другої Світової війни. У той період, коли Калініченко обіймав посаду голови Криворізької міської ради депутатів трудящих у місті з’явилися нові житлові масиви на ПівдГЗК, Соцмісті та в районі північних рудників Криворіжжя. Весь проспект Поштового було повністю перебудовано. Збудовано нові житлові та адміністративні будівлі. Також у 1954 році було збудовано відому будівлю Криворізького театру імені Тараса Шевченка. З ініціативи промислових підприємств Кривого Рогу у місті з’являлися нові Палаци Культури. Також у 1950-х роках у Кривому Розі було засновано відомий навчальний заклад – КРАУС. Крім усього цього, саме з ініціативи Федора Калініченко у Кривому Розі було споруджено пам’ятник Богдану Хмельницькому, присвоєно його ім’я міському парку, а також Палацу Культури. Міська рада під керівництвом Федора Калініченко дуже велику увагу приділяла озеленення міста. Зокрема, у 1950-х роках у Кривому Розі з’явилося багато нових скверів та парків. На вулицях Кривого Рогу масово висаджували берест. Також було збудовано 100-кілометрову дорогу від центру міста до північних копалень Криворіжжя, а до південних районів міста було проведено нову трамвайну лінію. Було відкрито нову будівлю головної пошти, здійснено масову телефонізацію міста, а також запущено новий вид транспорту – тролейбус. Федір Калініченко обіймав посаду голови Криворізької міської ради депутатів трудящих до 1957 року.
Матеріали статті були підготовлені на основі даних із передачі Ольги Чистякової “Криворізькі глави”.
