Кривий Ріг змінювався разом із тими, хто ним керував, але великі міські проєкти ніколи не зводилися лише до бажання збудувати нову дорогу, лікарню чи житловий масив. За кожним таким рішенням стояв вибір: що місту потрібно передусім, на що вистачить грошей, які проблеми не можна відкладати. Далі на kryvyi-rih-yes
У різні часи у пошуку відповідей керувалися потребами промисловості, обсягами зростання населення, політикою держави та можливостями міського бюджету. Варто відзначити, що мери Кривого Рогу, міська рада й виконком мали різні інструменти впливу на розвиток промислового центру.
Система, яка змінила підхід до міських рішень
У 2020 році у Кривому Розі створили Офіс управління проєктами. Місту потрібно було не лише визначати, що будувати чи ремонтувати, а й знаходити фінансування, узгоджувати дії різних служб і доводити розпочате до результату. Офіс почав працювати на базі Інституту розвитку міста Кривого Рогу, а відділ управління проєктами та міжнародної діяльності очолив Іван Малихін.
За кожним великим міським проєктом стоїть ланцюг рішень: від визначення потреби до пошуку грошей і контролю робіт. Для цього відділ управління проєктами використовує;
- Microsoft Project;
- Power BI;
- Planner;
- штучний інтелект для моніторингу.
За наданими даними, реалізовані проєкти складають понад 226 мільйонів євро, а портфель поточних ініціатив перевищує 300 мільйонів євро.
Перші пілотні проєкти та стратегічне бачення
Створити робочі місця, утеплити школи, упорядкувати житловий район або змінити правила пересування містом – за кожним із цих завдань стоїть вибір міської влади. У Кривому Розі серед першочергових проєктів залишаються:
безплатний проїзд у комунальному транспорті;
- доброустрій;
- термомодернізація шкіл;
- геоінформаційна система;
- програма “Є-Робота”.
Грантові кошти допомогли створити у Кривому Розі понад 850 робочих місць, а співпраця з Францією, Німеччиною, Кореєю та Люксембургом дала можливість залучати зовнішню підтримку. Вибір таких напрямків показав, на які міські проблеми влада згодна спрямовувати зусилля та шукати додаткові гроші.
Генеральний план 2011 року: амбіції, які не здійснилися
У грудні 2011 року депутати Криворізької міської ради затвердили Генеральний план розвитку міста до 2030 року. На мапі майбутнього Кривого Рогу з’явилися об’єкти, які мали змінити життя містян: від льодового палацу та аквапарку до набережних і загальноміського пляжу. Документ розробив “Кривбаспроєкт” на замовлення міського управління містобудування та архітектури. Проте між голосуванням у міськраді та будівництвом залишалася дистанція, яку не можна було подолати тільки рішенням депутатів.
У Генеральному плані передбачили:
- багатофункціональний Палац спорту на Вечірньому бульварі;
- Будинок баскетболу;
- басейн;
- зоопарк;
- діагностичний центр;
- критий та гуртовий овочеві ринки;
- новий історико-краєзнавчий музей;
- школи мистецтв;
- сміттєпереробний завод;
- крематорій.
Окремо запланували аквапарк, набережні вздовж Саксагані та пляж на Карачунівському водосховищі. За цим переліком стояло конкретне політичне завдання – визначити, за яким напрямком місто має розвиватися, які об’єкти найбільш потрібні громаді. Але ж Генеральний план тільки задавав курс, а не гарантував гроші на кожне будівництво.Тому подальша доля проєктів залежала від рішень міської влади, фінансування та можливості їх реалізовувати.
Початок російсько-української війни: плани та реальність
Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, ситуація радикально змінилася. Всі зусилля та кошти міська влада скерували на збереження та ремонт систем, які забезпечують Кривий Ріг водою, теплом та електроенергією. Враховуючи, що місто розтягується на 140 кілометрів, завдання виходило не з легких. Довелося визначати ділянки та об’єкти термінові й не термінові, що теж вимагало ретельних розрахунків.
За роки повномасштабної війни у Кривому Розі:
- замінили понад 123 кілометри магістральних і квартальних трубопроводів;
- капітально відремонтували водогони від Інгулецької помпової станції завдовжки понад 5 кілометрів і від Тернівської – понад 10 кілометрів;
- проклали новий колектор для мікрорайону Сонячний до Східного-2 завдовжки понад 700 метрів;
- на вулиці Одеській побудували каналізаційну мережу й помпову станцію там, де централізованого водовідведення взагалі не було.
Такі проєкти показують, як рішення про міські витрати впливають на конкретні райони, які комунальні проблеми влада береться розв’язувати.
Безбар’єрний маршрут на проспекті Університетському
Серед складних проєктів 2026 року – реконструкція Університетського проспекту, розташованого на межі 3-х районів: Металургійного, Саксаганського та Довгинцівського. Наприкінці червня 2026 року Департамент розвитку інфраструктури міста оголосив тендер з очікуваною вартістю понад 903 мільйони гривень.
За планами реконструкції передбачалося:
- оновити траси й тротуари, інженерні мережі;
- встановити нові світлофори та дорожні знаки;
- висадити рослини.
Окремий пункт – майже 1800 квадратних метрів тактильного покриття, яке допомагає людям із порушеннями зору орієнтуватися на вулиці. Сума понад 903 мільйони гривень робить особливо важливими контроль за виконанням робіт і відповідність реалій очікуваним результатам.
Нова модель відновлення промислових міст
Кривий Ріг запропонували зробити полігоном для нової моделі відновлення промислових міст України. У жовтні 2026 року в.о. мера Юрій Вілкул представив цю ідею на засіданні міжнародної платформи WASH Cluster під егідою ООН. Він виступав як президент Академії гірничих наук України й запропонував пов’язати міські проєкти з роботою:
- промислових підприємств;
- університетів;
- професійних навчальних закладів.
У такій схемі ремонт мереж, енергоефективність чи екологічні проблеми мають бути не окремими завданнями комунальних служб, а складником спільного плану відновлення міста. Для Кривого Рогу це означало б зміну самого підходу до великих проєктів. Академія гірничих наук у цій моделі мала б зводити за одним столом міську владу, бізнес і міжнародних донорів. Пропозиція Вілкула показує, що боротьба за ресурси для розвитку міста може виходити далеко за межі міського бюджету. Але для втілення задуму потрібні конкретні програми та партнери.
Криворізькі мери: хто та як ухвалює рішення?
Один проєкт у Кривому Розі може починатися з потреби відремонтувати водогін, інший – із плану реконструювати проспект або створити індустріальний парк. Але між ідеєю та будівництвом є міська влада, яка має визначити пріоритет, погодити витрати й знайти фінансування. Міська рада та виконком працюють із міськими програмами й бюджетом, профільні департаменти готують документи, а закупівлі проходять через Prozorro. На практиці важливо не тільки вирішити, що будувати, а й знайти на це кошти.
Департамент розвитку інфраструктури готує тендерну документацію, а фінансування великих проєктів може поєднувати;
- міський бюджет;
- державні субвенції;
- міжнародну допомогу.
Серед партнерів Кривого Рогу – Франція, Німеччина, Люксембург, Європейський банк реконструкції та розвитку й Європейський інвестиційний банк. Якщо ж потрібного фінансування не буде, то навіть затверджений задум може надовго залишитися на папері.
Хоча після руйнування Каховської ГЕС для Кривого Рогу першочерговими стали завдання, пов’язані з критичною інфраструктурою, міська влада все ж таки просуває й інші проєкти: індустріальний парк, безбар’єрні маршрути, плани довгострокового відновлення. У цій системі, в якій працювали та працюють криворізькі мери, політична відповідальність вимірюється не кількістю оголошених планів, а тим, які з них отримали фінансування та були втілені.
Джерела:
- https://rudana.com.ua/news/kryvyy-rig-misto-shcho-myslyt-proyektamy-pyat-rokiv-systemnyh-zmin
- https://irm.kr.ua/viddil-upravlinnya-proyektamy/
- https://1kr.ua/ua/news-92081.html
- https://krivbass.city/news/view/voda-dlya-krivogo-rogu-yaki-strategichni-proekti-obgovorili-z-poslom-frantsii
- https://d1.ua/u-misti-na-dnipropetrovshhyni-pokazaly-plan-rekonstruktsiyi-velykogo-prospektu-yaka-bude-koshtuvaty-903-mln-grn-video
- https://krivbass.city/news/view/industrialnij-park-u-krivomu-rozi-45-9-mln-grn-na-merezhi-ta-do-350-robochih-mists
- https://kr.informator.ua/2026/04/28/o-vilkul-prodovzhuyemo-modernizatsiyu-systemy-vodopostachannya-mista-tilky-za-ostanni-4-roky-v-umovah-vijny-zamineno-123-772-km-magistralnyh-ta-kvartalnyh-truboprovodiv-u-planah-na-tsej-rik-zamina/
- https://krivbass.city/news/view/novij-pidhid-do-vidnovlennya-promislovih-mist-krivij-rig-mozhe-stati-prikladom-dlya-vsiei-kraini