На початку Другої світової війни захопивши Кривий Ріг, німці використовували так званий метод «батога та пряника». Спочатку довгий час намагалися завуальовувати свої дії, такі як перепис населення, знищення комуністів та використання людей у вигляді робочої сили. Наголошували на тому, що перепис потрібен для отримання продуктів, також активно проводили пропаганду. У тогочасному місті листівки, брошури та газети окупантів можна було зустріти на кожному кроці. Тому у перші роки війни у Кривому Розі діяли і деякі освітні та культурні заклади. Далі на kryvyi-rih-yes.
«Новий порядок», або переконання в тому, що німецька влада несе мир
Німці захопили Кривий Ріг на початку серпня 1941 року. Вони одразу встановили свої правила і так званий «новий порядок». Фашисти намагалися довести місцевим, що окупаційна влада набагато краща та несе тільки мир. Це стосувалося усіх сфер суспільного життя. Усе це найбільше втілилося в німецькій пропаганді. Великий вплив під час цього процесу відігравала агітація в освітній та культурній сферах. З початку осені 1941 і до закінчення зими 1942 окупанти досить лояльно ставилися до представників патріотично налаштованої інтелігенції. А місцеві націоналісти у свою чергу сподівалися на сприятливі умови для відродження історичної, культурної та освітньої спадщини України.
Досить гарно це проявилося і у сфері освіти. У вересні 1941 року у Кривому Розі відбулася конференція, в якій брали участь вчителі міста та навколишніх районів. За результатами цього заходу почали новий навчальний рік. Було вирішено відсторонити усіх вчителів, що мали партійні білети, їх мали замінити викладачі з націоналістичним світоглядом. Працевлаштовували тільки осіб, що були лояльними до німецької влади. Найвагомішим рішенням стало обов’язкове вивчення німецької мови, також дітей мали навчати історії України. Інформація про всі нововведення містилася у німецьких виданнях та газетах. Отже, на початку навчального року були влаштовані на роботу 240 вчителів та функціонувало 49 шкіл. Також у 1941 році за сприяння «Просвіти» почалися вступні іспити до Педагогічного інституту. Місцева інтелігенція намагалася створити в кривому Розі заклади позашкільної освіти. Наприклад, було створено музичну школу імені Лисенка. Викладачі не тільки навчали дітей, але й влаштовували відкриті концерти. Разом із школами працювати почали і деякі бібліотеки. З листопада 1941 року була доступна для відвідувачів Криворізька міська бібліотека.
У місті працювало 19 кінотеатрів та театр імені Котляревського. На річницю взяття Кривого Рогу там провели грандіозний концерт. Святкова програма була просто «вражаючою». У перші дні глядачі мали змогу побачити концерт, влаштований військовополоненими та художніми силами міста та їх спортивні виступи. А на наступний день планували посадити дерево, як символ звільнення Кривого Рогу від більшовиків. Про це повідомляє Перший Міський
Перехід до цілеспрямованих репресій
Така щедрість окупаційної влади тривала недовго. З середини 1942 року і до кінця 1943 німецькі дії можна охарактеризувати, як відвертий антисемітизм та шовінізм. Адже, по-перше, масово закривалися освітні та культурні заклади, а по-друге, проводилися цілеспрямовані репресії проти українських націоналістів та інтелігенції. Насамперед німцям потрібні були гарні робітники. А таким людям не обов’язково було грамотно писати та рахувати. В 1942 році припинили свою роботу всі вищі навчальні заклади Дніпропетровщини. А у жовтні 1942 взагалі заборонили навчання для дітей старших за 15 років. Ситуація значно погіршилася і через постійні поразки фашистської армії на фронті.