В Україні тему фемінізму та сексизму часто не розуміють і асоціюють з чимось негативним. Деякі просто не усвідомлюють важливість розмов про це, а дехто вважає, що проблеми гендерних стереотипів просто не існує. В Україні сексизму немає? Насправді так, адже чоловіки його заперечують, а жінки не хочуть помічати. На жаль, вже протягом багатьох років актуальною залишається проблема сексизму на виборах. Так як довгий час політика була чоловічою монополією, в українському суспільстві існує стереотип про те, що політика не для жінок. Що ж таке сексизм і чи справді жінки у політиці небезпечні? Криворізькі політкині та активістки відповіли на усі хвилюючі запитання. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
“Жінки на виборах – це зло” або випадок сексизму у Кривому Розі
Спочатку варто розібратися, що саме треба вважати сексизмом. Сексизм – це упередження або дискримінація людини за її статтю. Іншими словами, це будь-який прояв поведінки (у вигляді слів, зображень, жестів чи дій), який ґрунтується на думці про те, що людина певної статі, найчастіше це жінки, є неповноцінною.
У вересні 2020 року депутатка Криворізької міської Ради від об’єднання “Самопоміч” написала у соцмережі допис, що стосувався гендерної рівності. Його прокоментував начальник Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Павло Дабіжа. Чиновник написав доволі великий коментар під дописом своєї колеги, проте головна його ідея була у двох реченнях: “Найбільше зло — це допустити жінок і дітей до прийняття важливих рішень, наприклад, до голосування, який би вигляд не мали ці люди. Саме тому загальне виборче право, і рівність чоловіків і жінок, це — нісенітниця”.
Посада Павла Дабіжа створена для того, щоб займатися питаннями захисту жінок та дітей, які стали жертвами домашнього насилля. Навіть після написання коментаря з проявом сексизму криворізького чиновника не звільнили з посади і не змусили вибачитися, проте свої слова Дабіж через деякий час видалив. Сексизм з боку людини, яка обіймає таку важливу посаду, особливо небезпечний, адже криворожанкам, які постраждали від рук домашнього тирана, потрібна швидка та ефективна допомога. Інтеграторка криворізького центру надання безкоштовної вторинної допомоги Наталя Кожемяка зазначає, що кожного року поліція Криворіжжя отримує більше 10 тисяч заявок про домашнє насильство.
Коментар Павла Дабіжа – не єдиний випадок сексизму та об’єктивації на Криворіжжі. Криворіжців також обурила ситуація з еко-мітингом від партії “Наш край”, участь у якому взяли дві оголені дівчини з димовими шашками – символом забруднення міста.
Як захистити себе від сексизму та психологічного тиску на виборах?
Українські активістки створили спеціальний чат-бот, куди всі, хто постраждав від сексизму на місцевих виборах, можуть звернутися за юридичною та психологічною допомогою. Туди можна звернутися не тільки у випадку, коли ви є виборцем або свідком сексизму, а також якщо ви є кандидаткою на певну посаду і зіштовхнулися із дискримінацією прав. Про створення першого такого чат-боту в Україні розповіла адвокатка Христина Кіт.
Криворізькі активістки та політкині радять не мовчати, якщо ви зіштовхнулися із сексизмом або стали його свідком. Обов’язково збирайте докази: скріншоти повідомлень, коментарів, запис розмови на диктофон.
Важливо також встановити особу людини, яка дискримінує іншу за статевою ознакою. Як показує практика, найчастіше автори секситських висловлювань є жителями громади, від якої балотується кандидатка. Після того, як уся необхідна інформація буде зібрана, варто звернутися до юристів. Робити це чи ні вирішує кожна сама для себе, проте від цього залежить, чи буде українське суспільство більш усвідомленим та об’єднаним проти однієї спільної проблеми.