На початку 20-го століття у багатьох великих містах України формувалися так звані “центри злочинності”, які систематично наживалися за рахунок суспільства. На межі двох століть бандитські угрупування з’являлися переважно у багатих промислових регіонах, зокрема, на Донбасі і у Кривому Розі. У роки “залізної лихоманки” Криворіжжя заполонили селяни із Полтавської, Харківської та Катеринославської губерній. Всі вони приїжджали у промислове місто у пошуках кращого життя, проте робочих місць на всіх не вистачало. Крім Кривого Рогу, своєю злочинністю у ті роки славилася і портова Одеса, проте на відміну від цього міста, у Кривому Розі процвітав “вуличний” кримінал. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Найнебезпечніший район Кривого Рогу
Найстрашнішим районом Криворіжжя на початку 20-го століття вважалася Гданцівка. Там було дуже небезпечно ходити ввечері, а за рівнем злочинності її можна порівняти навіть зі знаменитими бандитськими районами Одесси – Молдованкою та Слобідкою.
Відома криворіжцям вулиця Старовокзальна багато років тому була достатньо метушливою, тут працювали пекарні, крамниці, базари та майстерні. Проте як тільки наступала ніч, вона перетворювалася на доволі зловісне місце, яке лякало містян, вони між собою називали її “чотири версти страху”. Справа в тому, що криворізькі бандити днем відсипалися, а вночі виходили на “полювання”. Зранку вони ділили між собою “здобич”, а потім продавали її скупщикам, після чого проводили час із жінками легкої поведінки та алкоголем. Всі ці гуляння проводилися у лісосмугах, тому що в околицях Гданцівського чавуноливарного заводу продавати спиртне категорично заборонялося.
У жовтні 1899 року херсонська газета “Юг” писала, що навіть з приходом осені кражі та бандитські напади у Кривому Розі не припинялися і закликала місцеву владу підсилити нічний патруль. У газеті писали, що найбільш небезпечним місцем для проїжджаючих є переїзд від Гданцівського заводу до станції “Кривий Ріг”. Там у невеликих лісах для злочинців були всі можливості, щоб сховатися в очікуванні жертви, яка пізно ввечері поспішала на станцію або додому.
З усіх куточків величезної Російської імперії до Кривого Рогу у ті роки з’їжджалися злодії, грабіжники, шахраї та шулери-картярі.
Які злочини відбувалися у Кривому Розі найчастіше?
Про кримінальні хроніки Криворіжжя у 20-му столітті можна багато дізнатися зі сторінок старих видань. Про голосні злочини у Кривому Розі декілька разів писала щоденна газета “Русское слово” у рубриці “Вбивства, напади, крадіжки”. Згідно з інформацією у цьому виданні можна зробити висновок, що улюбленим місцем бандитів у місті були залізничні станції.
Заарештовували у Кривому Розі і відомих злочинців. Так, із посиланням на газету “Русское слово” від 30 листопада 1911 року краєзнавець Ігор Рукавіцин написав, що на Криворіжжі був затриманий 26-річний грабіжник-розбійник Фрол Відьмаков. Під час арешту у нього знайшли револьверні бойові патрони та деяке інше злодійське знаряддя.
У газеті “Одесский листок” від 2 грудня 1902 року писали, що у Кривому Розі на руднику Рашковського була вбита родина робітника з 4-х осіб. Вбивцю затримали у Миколаєві, після чого він зізнався у скоєному.
У тому ж році у газеті “Новости дня” писали про затримання відомого вбивці та грабіжника на прізвище Цюпка, який мав доволі багате злочинне минуле і скоїв декілька вбивств на території Кривого Рогу та Катеринослава.
Не менш поширеним був вид шахрайства, пов’язаний з фальсифікацією продуктів харчування та напоїв. Євреї у Кривому Розі, які володіли багатьма крамницями та трактирами, фальсифікували навіть чай, висушуючи вже заварене чайне листя і продаючи його як першосортне.