П’ятниця, 29 Березня, 2024

Із Канади до України: неймовірна історія криворізького волонтера

Кожен день із початку війни криворіжці впевнено доводять свою мужність та патріотизм. “Не всі герої носять плащі”, – так можна сказати про криворіжця Романа, який 17 років прожив у Торонто, але повернувся до рідного міста у важкий для українців час, щоб допомогти наблизити свободу та мир. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті kryvyi-rih-yes.

Роман про перший день війни та мирний Кривий Ріг  

24 лютого Роман разом із сім’єю проводив спокійний вечір буднього дня, як і більшість жителів Торонто. У цей самий час в Україні був ранок і українці прокидалися від страшних вибухів у кожному місті. Роман згадує, що у той день йому подзвонив племінник, із яким вони у дуже хороших відносинах, і розказав про ситуацію в Україні. Чоловік спочатку заспокоював племінника, але вже за годину і у Торонто почали поширюватися новини про початок війни. 

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії, Роман міг думав лише про ситуацію у рідній країні. Він розповів, що не міг ані спати, ані їсти, ані спокійно працювати, тому на другий день війни пішов на роботу і повідомив, що змушений на деякий час залишити свої обов’язки. У Торонто у Романа власний бізнес – він займається перевезенням будівельних вантажів. 

Чоловік швидко прийняв рішення повернутися до Кривого Рогу, адже відчував, що зараз дуже потрібен там. На Криворіжжі він народився, вчився у школі та закінчив університет. У 2000 році Роману захотілося подорожувати, пізнавати світ та спробувати щось нове у житті, і саме так він опинився в Канаді і створив там родину. Ще однією причиною повернутися під час війни до Кривого Рогу було те, що у місті залишилися майже всі родичі Романа. Залишити їх на самоті у скрутні часи чоловік просто не міг. Криворіжжя є його домівкою, яка подарувала йому купу приємних спогадів та можливостей, тому Роман був впевнений, що вчинив правильно. Однак, дружина Романа дуже хвилювалась за нього і перший час не підтримувала його повернення у Кривий Ріг.

Дорога додому та волонтерська діяльність Романа 

Вирішивши їхати до Кривого Рогу, Роман розумів, що дружина не захоче його відпускати. Чоловік розв’язав цю проблему оригінальним способом: подарував дружині із донькою подорож на Ніагару на декілька днів, а сина відвіз до університету. Коли вся родина була в роз’їздах, Роман, не втрачаючи часу, вирушив до України. 

До чоловіка долучились декілька його друзів, які теж вирішили повертатись в рідну країну. Кожен їхав до різних міст до родичів. Літаки вже не здійснювали пасажирських перевезень, тому Роман із товарищами спочатку долетіли до Європи, а потім машиною в Україну. Роман повернувся до Кривого Рогу 28 лютого і зробив приємний сюрприз для своїх близьких. Чоловік із посмішкою згадує, що його дружина ще довго сердилася на нього за таку авантюру, але все ж таки зрозуміла, що для Романа це важливе рішення.

Відразу після повернення Роман планував вступати до лав тероборони, але у чоловіка не було бойового досвіду. Він вирішив стати волонтером і став розвозити гуманітарку для військових, допомагав укріплювати криворізькі блокпости, знайшов машину і розвозив бійцям їжу. Крім цього, разом із друзями із Канади Роману вдалося зібрати 11 тисяч доларів на ЗСУ. Чоловік розповів, що хоча у перші дні війни усюди був хаос, але криворіжці об’єдналися, щоб чинити опір окупантам. Тоді це неймовірно надихнуло Романа, він пишається Криворіжжям і криворіжцями.   

.,.,.,.