1920-ті роки на території Кривого Рогу були дуже важкими. Після Першої Світової війни, революції та нищівної політики більшовиків на території Криворіжжя була суцільна розруха і не було продуктів харчування. Багато жителів міста, а також найближчих сіл опинилися на межі виживання. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.
Якими були 1920-ті роки у Кривому Розі
Фото: “Криворізька старовина”. Знімки датовані 1926 роком. Підпис зазначає, що це колгосп Нива на Криворіжжі.
Внаслідок жахливих і трагічних подій початку 20 століття, у 1920-х роках люди опинилися на межі виживання. Всі ці події спричинили значне скорочення виробництва продуктів харчування через зменшення площі посівів зернових культур. Також у 1920-х роках була несприятливою навіть погода. Це спричинило зниження врожайності. При цьому з селян нахабно здерли податок, який був розрахований на врожай 1916 року, а ця сума була майже втричі більшою від реально отриманого прибутку.
У 1920 роки більшість продуктів у Кривому Розі віддавали на військових частинах, які вели активну боротьбу з повстанцями.
Незадовго території Кривого Рогу було звільнено від сплати заборгованості за продрозкладкою, а 1921 року податок було знижено на 20%.
Також у непрості 1920-і роки всі сили, що були у Кривому Розі, у тому числі й військові підрозділи, були задіяні у посівній кампанії, а також ремонту техніки та обладнання.
У цей період у Кривому Розі отримували продуктовий пайок менше половини населення міста. Крім цього більшість працівників рудників було визнано непрацездатними. Вони вимагали негайного лікування. Також відсутність кормів для худоби призвела до загибелі тварин. 1920-ті роки на території Криворіжжя були справжніми темними та страшними часами.
Наслідки кризи 1921 року на території Криворіжжя
Фото: “Криворізька старовина”. Знімки датовані 1926 роком. Підпис зазначає, що це колгосп Нива на Криворіжжі.
У 1921 році в Кривому Розі було проведено масштабну завіз зернових культур. Він був набагато більшим, ніж у попередні роки. Але погодні умови, як і раніше, були несприятливими. Тоді була страшна посуха і знову врожай виявився дуже маленьким.
Також у цей період для працівників державних підприємств почали створювати цілу мережу їдалень. При цьому решта криворіжців виживала лише завдяки невеликим городам біля будинку.
У 1921 році довелося скоротити виробництво. У Кривому Розі замість 5 копалень, вирішили відновити діяльність лише 3 копалень.
Окрім голоду та розрухи, у 1921 році на території Кривого Рогу неодноразово були спалахи тифу, холери та чуми. Вони забрали життя у багатьох криворожан.
Врожай 1921 був дуже поганим. Місцева влада постійно просила допомоги в уряду країни, але ті лише відповідали, щоб у місті організовували допомогу голодним громадян самотужки. Але в Кривому Розі не було врожаю, запаси селян були мінімальними, тому багато хто став масово продавати свої угіддя і переїжджати в сусідні губернії в селах кращого життя.
Незадовго на території Криворіжжя місцева влада почала практикувати систему кругової поруки, а також систему заручників при невиконанні за два дні. Після запровадження такої системи цілі села поблизу Кривого Рогу почали вважатися “ворогами радянської влади”. Часто виконавців розстрілювали, а все їхнє майно, продукти харчування, зерно та інше конфіскували. Місто Кривий Ріг було визнано одним із найбільш постраждалих районів Катеринославської губернії. Від голоду та розпачу працівники рудників, а також звичайні жителі Кривого Рогу почали розтягувати промислове обладнання.
У 1920-ті роки у Кривому Розі не було їжі та не було грошей. Через відсутність фінансування закривалися навіть школи.
Матеріали статті були підготовлені на основі даних “Історичної енциклопедії Криворіжжя” Олександра Мельника.