Субота, 13 Серпня, 2022

Воєнні сторінки з історії Кривого Рогу: будні та дозвілля містян у 1941-1945 роках

Життя у роки Другої світової війни було надзвичайно складним для криворіжців. За неофіційними даними за роки окупації Кривого Рогу, яка продовжувалась більше 30 місяців, було знищено 20 тисяч містян, серед яких більша частина була евреями. Жителі міста постійно перебували у небезпеці через загрози розстрілів, а селяни страждали від голоду через регулярні пограбування гітлерівцями колгоспів. Однак, навіть у такі складні часи життя продовжувалось і криворіжці не тільки навчилися організовувати свої будні, але й дозвілля. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.

Як жили криворіжці у роки окупації?

Кривий Ріг був захоплений німецькими військами 12 серпня 1941 року. Майже відразу розпочалися масові розстріли єврейського населення міста, але до інших містян ставлення німців було лояльним. У рік, коли місто опинилося під окупацією, всі криворіжці мали отримати направлення на роботу, а тих, хто виявлявся недієздатним, відправляли на будівництво та ремонт доріг для німецької військової техніки. За ухилення вояки погрожували штрафом або навіть розстрілом. 

Головною метою німців було встановити повний контроль над містом та його жителями, щоб проводити різноманітні акції залякування та попередити розгортання опору. Військові проводили перепис населення, переконуючи криворіжців, що це необхідно для видачі продовольчих карток. 

На Криворіжжі нацисти багато уваги приділяли пропаганді. У той час вони створювали мережу культурно-освітніх закладів “Просвіта”, де із населенням проводилася пропагандиська робота. Також мережа займалася питаннями постачання до Кривого Рогу палива, продуктів харчування, електроенергії, адже коли радянські війська відступали від міста, майже всі об’єкти інфраструктури були знищені. Це було зроблено для того, аби продукти заводів та виробництв Криворіжжя не пішли на користь ворогу, але страждали також звичайні містяни. 

Не дивлячись на окупацію, життя на Криворіжжі підтримувалось усіма силами. Важливим елементом воєнного життя було дозвілля. Популярний криворізький театр “Кривбасс” вимушений був евакуюватися до Красноярського краю, тому у його приміщенні продовжив підтримувати містян творчістю драматичний театр ім.Котляревського. Вистава “Тарас Бульба” за мотивами твору Гоголя стала першою у воєнні роки, але й націоналістичний репертуар театр зберіг і надалі. Все це було направлене на підтримку населення і підняття бойового духу.  

Криворізьке повсякдення після визволення міста

За роки окупації криворіжці пройшли довгу та болісну боротьбу за виживання, що мало негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я населення. Визволення міста радянськими військами трохи покращило ситуацію, адже замість стану безпорадності та безвихідності містяни почали відчувати оптимістичну надію на краще майбутнє. Однак, визволення міста не означало закінчення війни. Жахливі умови життя, зруйновані об’єкти важливої інфраструктури, бідний раціон харчування та статки громадян не сильно змінилися із звільненням міста. Задля підтримки і допомоги населення усі свої сили об’єднала місцева влада і військові підрозділи, намагаючись забезпечити людей найнеобхіднішим. Завдяки “школі виживання”, яку пройшов кожен криворіжець за роки окупації, допомогла їм загартуватися і не допустити голодомору у 1944-1945 роках.

.