П’ятниця, 29 Березня, 2024

Жіночі долі на Другій світовій війни: криворожанки на фронті і в тилу

З кожним роком людство віддаляється від 8-9 травня 1945 року, коли в Україні і в усій Європі настав кінець страшної, кривавої війни. Однак, пам’ять про ті часи та героїв, які подарували світу свободу, повинна закарбуватися у віках. Білоруська письменниця Світлана Алексієвич у своєму творі стверджувала, що у війни не жіноче обличчя, хоча на захисті нашої Батьківщини нарівні із чоловіками стояли турботливі матері, вірні дружини і люблячі сестри. Партизанки, розвідниці, льотчиці, танкістки, кухарки і медсестри – у кожної із них є своя історія війни. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.

Історії криворізьких ветеранок  

У Кривому Розі відомо не так багато про славетних криворожанок, що захищали рідну землю від загарбників у Другій світовій війні. Історії мужніх та незламних жінок-визволительок можна перерахувати по пальцях, однак вони завжди будуть у пам’яті криворіжців. 

Криворізька ветеранка, яка брала участь у Другій світовій війни, Олена Марченко, вступила до лав партизанів у серпні 1943 року. Протягом року жінка відважно захищала Кривий Ріг, тому вона неодноразово отримувала нагороди за бойові досягнення, а також почесну відзнаку “За заслуги перед містом”.  Після війни Олена Марченко присвятила більшу частину свого часу роботі у радіокеруванні Карла Либкнехта. Ветеранка пішла із життя у Кривому Розі у грудні 2019 року, незадовго до цього відзначивши своє 93-ліття. 

Безпосередню участь у звільненні Кривого Рогу від нацистів брала Юлія Петрівна Тимофієва. Коли розпочалася війна, Юлія Петрівна проживала із родиною в Криму. Вона евакуювалася до Сталінграду і згодом вирішила долучитися до визволення рідної України. Спочатку вона працювала медсестрою на сході нашої держави, потім була зв’язківкою і нерідко брала участь у кровопролитних боях в Польщі і Україні. На долю Юлії Петрівни Тимофієвої випало багато труднощів, разом із військовими вона навіть потрапила до відомого концтабору “Бухенвальд”. Але ніщо не завадило жінці відзначити День перемоги у Берліні. Ветеранка померла на Криворіжжі 17 вересня 2018 року. 

Емілія Степанівна Балабас за рік до початку війни працювала у школі, але із початком наступу гітлерівських військ стала медичною сестрою. На той момент Емілії Балабас було усього 17 років. Дівчина також брала участь у Криворізько-Нікопольській операції. 

Життя українських жінок на війні

Згідно офіційних даних, у Другій світовій війні брало участь 8 мільйонів жінок, із яких 150 тисяч були нагороджені почесними відзнаками та орденами. Невідомими залишаються цифри про те, скільки було загиблих, поранених та контужених. Під час війни жінки становили майже половину медичного складу на фронті, а також разом із чоловіками брали активну участь у бойових діях. Але допомагали вони не тільки на фронті, але й в тилу, виконуючи суто чоловічу роботу. 

Жінки замінили чоловіків на заводах, фабриках і полях, рили окопи, працювали у шахті та на пожежних станціях. Підтримували військових прекрасні жінки і творчо, влаштовуючи концерти на передовій та надсилаючи коханим чоловікам надихаючі листи. 

.,.,.,.