Субота, 2 Липня, 2022

Мер Кривого Рогу радянської доби – Бабич Юрій Петрович

У радянський період з 1969 року по 1979 рік крісло міського голови Кривого Рогу зайняв Юрій Петрович Бабич – видатний та талановитий діяч. Він упродовж 10 років старанно працював над відновленням та розвитком промислових підприємств, а також міської інфраструктури. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.

Юнацтво, освіта та перша робота

Фото з проекту “Криворізькі глави”. Юрій Петрович у юнацтві.

Юрій Петрович народився 1928 року у місті Верхньодніпровськ. Там же закінчив Дніпропетровську спеціалізовану школу ВПС. Після чого у 1953 році здобув вищу освіту у Дніпропетровському металургійному інституті на транспортному факультеті за спеціальністю інженер шляхів та сполучень. Цього ж року його направили на роботу до Кривого Рогу у трест “Дзержинськруда” на посаду чергового по станції. Далі він просувався кар’єрними сходами і працював маневреним диспетчером, начальником станції “Об’єднана” та начальником експлуатаційної ділянки “Кірова”.

Фото з проекту “Криворізькі глави”. Юрій Петрович у юнацтві.

Новий життєвий етап

Фото з проекту “Криворізькі глави”.

Життя Юрія Петровича повністю змінилося, коли у 1960 році його було обрано секретарем Центрально-Міського райкому партії. На цій посаді він пробув 9 років. За цей період у Центрально-Міському районі під його керівництвом було відновлено безліч промислових підприємств, а також збудовано не один новий промисловий об’єкт. Також Бабич був ініціатором будівництва та відкриття у Центрально-Міському районі нових дитячих садків, лікарень, крім цього під його керівництвом облаштовували зони для відпочинку. У період 1960-х років завдяки відкриттю значної кількості промислових об’єктів та інших закладів у Центрально-Міському районі було створено багато робочих місць.

У 21 столітті криворіжці бачать вигляд вулиць Лермонтова та Свято-Миколаївської саме такими, якими вони створювалися під керівництвом Юрія Петровича у 1960-х.

За 9 років роботи секретарем Центрально-Міського райкому партії він отримав величезний та безцінний досвід ведення господарської діяльності, який у період 1969-1976-х років став йому у нагоді на посаді голови Криворізької міської ради.

Головування та скандал під час будівництва доменної печі

Будівництво 9 доменної печі 1960-і роки.

Криворіжці обрали Бабича міським головою у 1969 році. На високій посаді Юрій Петрович продовжив розвивати міську інфраструктуру.

У період головування Бабича у Кривому Розі почали будувати 9 доменну піч, яка на той момент була найбільшою у всьому світі. Через це будівництво, Кривий Ріг у другій половині 20 століття був у центрі уваги, а 9 доменна піч стала символом дев’ятої п’ятирічки. Над проектом будівництва доменної печі у Кривому Розі працювало понад вісімдесят різних організацій з різних куточків радянського союзу. А на будівельному майданчику працювало понад 12 тисяч робітників.

Але будівництво доменної печі в Кривому Розі майже не закінчилося великим скандалом. Все тому, що без згоди міської влади, зокрема Юрія Петровича, доменну піч почали будувати в санітарно-захисній зоні, прямо біля житлового масиву “Соцмісто”. Вона могла стати для криворіжців справжньою екологічною катастрофою.

Бабич був дуже обурений таким самоуправством, тому коли дізнався про небезпечне будівництво поблизу житлового району, моментально звернувся до обласного виконкому, до Міністерства чорної металургії для вирішення цього питання. Але ніхто Бабичу відповіді не дав. Юрій Петрович не зупинився на цьому, він відправив телеграму Голові Ради Міністрів СРСР Косигіну і водночас опломбував будівництво, а також встановив міліцейський пост біля викопаного котловану доменної печі. Після цього Бабичу надходило безліч дзвінків від високопосадовців, усі були обурені його дією, справа дійшла до скандалу.

Фото з проекту “Криворізькі глави”. Будівництво 9 доменної печі 1960-і роки.

Після цього у Кривий Ріг було направлено спеціальну комісію з високопосадовців на чолі з Міністром чорної металургії СРСР Казанцом. Чиновники не встигли зійти з літака, як розгорнулися суперечки навколо доменної печі. Але коли вони прибули на місце будівництва, були переконані в тому, що Юрій Петрович правий – місце для будівництва 9 доменної печі непридатне і загрожує екологічною катастрофою для жителів прилеглого району.

Вищим керівництвом було прийнято рішення про перенесення будівництва доменної печі до центру міста, з виселенням криворіжців та вкладенням у бюджет проекту коштів на будівництво нового житла для них. Але це було не все, що хвилювало Юрія Петровича. Зокрема, його цікавило включення у вартість проекту з будівництва доменної печі: інженерних мереж, доріг, електроенергії тепла та води. Але крім Бабича цього нікого не цікавило, у Міністерстві чорної металургії були зацікавлені лише у дешевому та швидкому будівництві.

Бабичу Юрію Петровичу вдалося досягти того, щоб одночасно з будівництвом промислового проекту розвивалася соціальна сфера Кривого Рогу.

Будівництво мікрорайонів та житлова програма

Фото з проекту “Криворізькі глави”.

Під час головування Бабича у Кривому Розі було збудовано такі житлові мікрорайони як Зарічний та Вечірній бульвар. Також Криворізький міський виконком у 1970-х роках розробив житлову програму. Передбачалося, що 10% від житлового фонду будуть йти на потреби міста, але Рада Міністрів СРСР видала розпорядження про заборону відрахування цих відсотків на міські потреби. Через це втілити в реальність житлову програму 1970-х років було неможливо

Бабич Юрій Петрович зайнявся вирішенням цього питання і тривалий час намагався потрапити на прийом до Голови Ради Міністрів СРСР Косигіна. Йому все ж таки вдалося домогтися від Косигіна того, щоб 5% житлового фонду йшло на міські потреби. Завдяки цьому житлову програму Кривого Рогу вдалося реалізувати.

Кривий Ріг у другій половині 20 століття будувався дуже швидко, будівництво житлового фонду було виконано понад нормовий план. Криворіжців масово переселяли з бараків у нові квартири у багатоповерхівках. У 1970-х роках тисячі криворіжців безплатно отримали нові квартири.

Що розвивалося у місті під час головування Бабича?

Мешканці нових спальних районів зіштовхнулися із транспортною проблемою у 1970-х роках. Транспорту просто не вистачало, люди не могли доїхати до роботи. Виходячи з цього, було прийняте рішення спроектувати та побудувати швидкісний трамвай. Під час головування Бабича у Кривому Розі розпочалося будівництво першої черги швидкісного трамвая у 12 кілометрів над землею та понад 3 кілометри під землею.

Фото з проекту “Криворізькі глави”. Будівництво лінії швидкісного трамваю.
Фото з проекту “Криворізькі глави”. Будівництво лінії швидкісного трамваю.

У період 1969-1979-х років, коли Бабич був головою Кривого Рогу, у місті вперше з’явилися турбази на річках Боковенко, Інгулець та на Карачунівському водосховищі. З’явилися водні велосипеди, міські пляжі, човнові станції, спортивні майданчики та багато інших елементів для комфортного та активного відпочинку криворіжців.

Фото з проекту “Криворізькі глави”.

Крім цього у другій половині 20 століття на березі Чорного та Азовського морів Кривий Ріг починав будувати дитячі табори.

Останні роки життя

Після посади голови міста Кривого Рогу, Юрій Петрович у період з 1979 року по 1983 рік працював першим секретарем Криворізького міського комітету КПУ у Дніпропетровській області. З 1983 року до 1989 року працював на посаді голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів. Після 1989 року вийшов на пенсію та деякий час проживав у місті Дніпропетровськ, паралельно продовжував працювати головою Дніпропетровської обласної асоціації фізичних та нетрадиційних методів лікування “Солоний лиман”.

Залишок життя Бабич провів у Кривому Розі. У 2018 році у віці 90 років серце видатного криворіжця перестало битися.

Бабич Юрій Петрович за свої визначні трудові успіхи в містобудуванні отримав ордени: “Леніна”, “Трудового Червоного Прапора” та “Знак Пошани”. Був нагороджений почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, безліччю медалей, був визнаний почесним громадянином міста Кривий Ріг у 2000 році, а також у 2008 році нагороджений відзнакою “За заслуги перед містом 1 ступеня”.