Субота, 13 Серпня, 2022

Життя Кривого Рогу під час фашистської окупації

Гітлерівські окупаційні війська вторглися на територію Кривого Рогу 12-го серпня 1941 року. 922-а дні криворіжці перебували під окупацією фашистських загарбників, це більше ніж 30-ть місяців. За період фашистської окупації Кривого Рогу, за офіційними даними, було вбито понад 7-м тисяч криворіжців, за неофіційними даними кількість убитих досягає 20-ти тисяч вбитих мирних жителів Кривого Рогу. Найчастіше фашисти вбивали єврейське населення Кривого Рогу. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.

Офіційною датою звільнення Кривого Рогу від фашистських загарбників вважається 22-е лютого 1944 року. Повне визволення всього Криворізького району було 8-го березня 1944 року.

Коли німці увійшли до міста Кривий Ріг, ними була запроваджена політика “батога і пряника”. У перші дні фашистської окупації було дедалі лояльніше. Як жило місто в цей період?

Що було перед нападом на Радянський Союз?

Перед тим як гітлерівські війська мали напасти на СРСР, а також у перші місяці війни у німецького керівництва не входило в плани використовувати робітниківчих криворожан криворіжців у промисловості Рейху. Тоді плани були інакшими. Фашистські війська планували знищувати все місцеве населення для того, щоб звільнити так званий “життєвий простір”. І надалі на звільнені території поселити німців, які б займалися фермерством. Але такий план був провалений, коли виникла перспектива затяжної війни у жовтні 1941 року.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Проспект Поштовий 1941 рік.

Створення органів на чолі з гітлерівцями

У Кривому Розі одразу ж створили військову комендатуру. Тоді її очолив майор Реґлер. Згодом, у середині листопада 1941 року Кривий Ріг увійшов до складу Дніпропетровського округу. Після чого у місті Кривий Ріг вже було створено цивільні органи у вигляді міського комісаріату. До його керівного складу увійшли гітлерівці, а також українці, які пішли на співпрацю з фашистськими окупантами, вони обіймали переважно допоміжні посади.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Проспект Поштовий.

Відправлення криворіжців на роботу

Гітлерівці захопили Кривий Ріг 12-го серпня 1941 року, з 20-го серпня 1941 фашистські окупанти роздавали криворіжцям направлення на роботу. Абсолютно кожен мав бути задіяний у роботі. Хтось залишився без роботи відправляли на будівництво та ремонт доріг для німецьких окупантів. Тим хто не хотів працювати та ухилявся гітлерівці виписували штрафи, а якщо будівництво чи ремонт йшов на стратегічному об’єкті, то могли за відмову роботи та розстріляти.

Жінки працюють на відновленні руїн фабрики 1941 року.

Перепис населення Кривого Рогу

Відразу після того, як гітлерівські війська захопили Кривий Ріг, німці зайнялися переписом населення міста. Переписуючи населення Кривого Рогу паралельно гітлерівці давали свої посвідчення, які підтверджували особу та повідомляли криворіжцям, що цей документ необхідний для подальшого отримання продовольчих карток. Жителів Кривого Рогу, які не хотіли отримувати гітлерівське посвідчення особи та всіма способами ухилялися від цього, позбавляли продовольчих карт.

Мета перепису населення міста Кривого Рогу була простою – це контроль насамперед за євреями, також контроль і за українцями. Гітлерівці за допомогою цього проводили акції із залякування населення Кривого Рогу, не давали криворіжцям розгортати рух опору, а також обліковували робочу силу серед криворіжців, яких можна було вивезли з міста на роботи до Німеччини.

На початку 1942 року всі дорослі криворіжці вже мали аусвайси, простими словами кажучи це паспорти, які видавали гітлерівці. У них були вказані дані про прописку та власне самого користувача

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Вулиця Парадна (Свято-Миколаївська).

Облік худоби у Кривому Розі під час окупації та конфіскація майна

Окрім перепису та контролю населення Кривого Рогу, гітлерівці брали під контроль місцеву худобу та вели її облік. Списки худоби, яка значилась у місті складалися щомісяця першого числа. Коли була відома реальна кількість худоби, німці разом з українцями, які вирішили співпрацювати з фашистськими окупантами, спеціально розраховували грошовий або ж натуральний податок, який йшов на користь Рейху.

Німці з України планували зробити джерело продовольчих товарів та сировини. Оскільки через місто Кривий Ріг йшли найважливіші автодороги для армійського постачання фронтів, криворізькі колгоспи були спустошені, худоби практично не залишилося, як і матеріалу для посіву, не було і картоплі. На територіях Криворізького району гітлерівці спеціально створювали штучний голод. Місцеві жителі були регулярно піддані грабежам.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. На задньому плані будинок по вулиці Парадній, 17 (Свято-Миколаївська) 1940-і роки.

Окрім цього гітлерівці у мешканців Кривого Рогу відбирали електрообігрівачі та радіопрогравачі. Також під час окупації в Кривому Розі з електроенергією справи були дуже погані, тому фашистськими окупантами було видано розпорядження на дозвіл всього однієї лампочки на все приміщення, будинок або квартиру.

Також для мешканців Кривого Рогу було встановлено трудові норми на рік. Таким чином для чоловіків 150, для жінок 100, для криворіжців похилого віку разом з підлітками 30.

Під час фашистської окупації у Кривому Розі продовжували свою роботу дев’ятнадцять міських кінотеатрів та театр імені Котляревського.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Сцена у театрі Котляревського 1940-і роки.

Робота криворізьких промислових підприємств під час фашистської окупації

Коли Кривий Ріг перебував під окупацією німецьких військ, місцева влада на чолі з гітлерівцями робила спроби відновити роботу криворізьких промислових підприємств. Але річ у тому, що коли радянська армія у 1941 році відступала з території Кривого Рогу, слідом за собою вони знищували промислові об’єкти: було завалено шахтні стволи, зупинено виробництво на заводі “Криворіжсталь”. Коли радянські війська відступали біля Кривого Рогу було залишено 1 мільйон 600 тисяч тонн залізняку. Вся сировина була вивезена гітлерівцями до Німеччини. Відтак окупантам цього було мало і вони захотіли відновити роботу з видобутку залізняку і відповідно роботу шахт. Але за весь період фашистської окупації німці змогли видобути на території Кривого Рогу лише 384 тисячі тонн залізняку. До початку війни на криворізьких копальнях таке число вважалося тижневим видобутком.

Але німцям не вдалося повноцінно відновити роботу промисловості. Тож у більшості приміщень почали відкриватися майстерні, у яких виготовляли сільськогосподарський реманент, соціальній та промислових приміщеннях розпочалося виробництва рацій для німців.

Під час фашистської окупації у Кривому Розі продовжував працювати завод “Металіст”, чавуноливарний завод, а також криворізька взуттєва фабрика. Загалом у період німецької окупації на території Криворіжжя продовжувало працювати 65 промислових об’єктів.

Доменна піч №2 Криворізького металургійного заводу, підірвана окупантами. 1944 р.

Кооперативний рух у Кривому Розі

Під час окупації у Кривому Розі розвивалися об’єднання та майстерні: художні, вовняні, скульптурні та інші. Кооператив “Нове життя”, на чолі якого була Українська допоміжна управа, займалася розповсюдженням продуктів харчування серед мешканців Кривого Рогу. Згодом кооператив почав надавати продукти для фашистських окупантів.

Освітній процес в окупаційний час

Протягом 1941 року, коли німці окупували Кривий Ріг у місті, продовжували освітній процес у Педагогічному інституті по вулиці Мазепи, а також ще 49-ть шкіл. Але після того, як вийшло розпорядження Еріка Коха, продовжувати працювати могли тільки початкові народні школи. Діти віком від 7-ми до 11-ти років, які проживали у Кривому Розі, були зобов’язані відвідувати початкову школу. Діти, які не відвідували школу без поважних причин, примушували батьків виплачувати грошовий штраф. Безкоштовна освіта була для вихованців дитячих будинків у Кривому Розі.

По досягненню 15-річного віку підлітків із Кривого Рогу німці планували відправити працювати на промислові сільськогосподарські об’єкти. Причиною цього було бажання фашистських окупантів отримати найбільшу користь у майбутньому від праці українського народу в аграрній сфері.

У 1942 році у приміщеннях криворізьких шкіл почалося проблеми з опаленням, тому більшість шкіл була змушена закритися.

Вивезення кривориворіжців на роботу до Німеччини

За період Другої Світової війни дуже багато людей, у тому числі й українців, було вивезено на трудові роботи до Німеччини. В основному відправляли на роботи із застосуванням сили, але деякі громадяни піддавалися фашистській пропаганді та вирушали на шахтні роботи до Німеччини з власної волі.

У місцевих кінотеатрах показували пропагандистську рекламу про те, як покращиться життя українців, якщо вони поїдуть на роботу до Німеччини. По вулицях Кривого Рогу також були розвішані пропагандистські плакати з виписками з листів людей, які нібито там уже працюють. У самому центрі Кривого Рогу на проспекті Поштовому німці встановили гучномовці, через які також вели свою агітацію.

11-го листопада 1941 року в Кривому Розі почалося остарбайтерство. Цього дня німецькі окупанти оголосили про набір добровольців гірників для подальшої роботи на шахтах Рура. У ті роки це був справжній промисловий центр усієї Німеччини. В планах у гітлерівців було відправити на трудові роботи 12-ть тисяч шахтарів. Вже 25-го листопада 1941 року німцями був відправлений перший ешелон з шістьма тисячами гірників. Але після того, як жителі міста відмовлялися добровільно поїхати на роботу до Німеччини, гітлерівці почали застосовувати силу та проти волі вивозити людей.

У Німеччині з 20-го січня 1942 року було введено податок на “східних працівників”. Податок спеціально вираховувався із заробітної плати українців та інших засланих працівників.

Таким чином станом на 9-е січня 1942 року із зарплати засланих робітників віднімали податок у розмірі 1,5 марки. До податку входило харчування, взуття, одяг, житло, і навіть проїзд до робочого місця.

Станом на 4-е березня 1942 року податок на “східних працівників” було збільшено до 4 марок. На податок почало вираховуватись ще й медичне страхування. У результаті остарбайтери отримували на руки за тиждень не більше 5 марок.

Жителі Кривого Рогу, які працювали в галузі сільського господарства або ж працювали домашньою прислугою, жодних грошей взагалі не отримували. Крім цього, для таких працівників ще й діяла система з різними штрафами.Наприклад, якщо стався статевий контакт з німкенею, таким працівникам загрожувала смертна кара.

За час фашистської окупації з Кривого Рогу добровільно на роботу до Німеччини виїхало близько 7-8 тисяч криворіжців, 2187 військових полонених було вивезено примусово. Більшість із них у рідний Кривий Ріг не повернулася.

Пересильний табір військовополонених на Гданцівці. Вересень 1941

Як жили німецькі окупанти у Кривому Розі

Під час німецької окупації Кривого Рогу гітлерівська комендатура розташовувалася на Поштовому проспекті в готелі “Металург”. Навпроти німецької комендатури розташовувалося казино та офіцерський клуб. 1943 року в цей будинок потрапила бомба, випущена радянськими військами, відповідно будинок був повністю зруйнований.

Фото из сообщества “Криворожская старина”. 

Фото з спільноти “Криворізька старовина”.

На перехресті проспекту Поштового та вулиці Парадної, яка зараз називається Свято-Миколаївська, розміщувався Державний банк та емісійний банк. У 1940-х роках за 10 карбованців можна було отримати одну німецьку марку.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”.

Також під час окупації на проспекті Постовому була редакція пронімецької газети “Дзвін”, після редакція “Червоного гірника”. У 1944 році будинок де була редакція був повністю зруйнований.

На вулиці Парадній, 53, теперішній Свято-Миколаївській знаходився відділ Гестапо. А по вулиці Калініченці, яка тепер Церковна знаходилася німецька військова в’язниця.

.