Неділя, 3 Липня, 2022

Чотири рази мер Кривого Рогу

За весь час існування Кривого Рогу в крісло мера обиралася чотири рази одна і та сама людина. Перший раз це сталося 1992 року, коли криворіжці обрали на посаду міського голови Любоненка Юрія Вікторовича. Далі на kryvyi-rih-yes.com.ua.

Юні роки, освіта та перша робота

Любоненко Юрій є уродженцем Кривого Рогу. Він народився 12 квітня 1950 року у сім’ї залізничника. Про його дитинство особливих відомостей немає. Дуже рано розпочав трудовий стаж. У 17 років уперше пішов працювати на Криворізький металургійний комбінат. Пройшов шлях від учня електромонтера до електромонтера цеху зв’язку. Також отримував трудовий досвід слюсаря, а після помічника машиніста у локомотивному депо.

Паралельно з роботою отримував вищу освіту у Криворізькому гірничому інституті. Закінчив його у 1978 році. До закінчення інституту був секретарем комітету комсомолу залізничного вузла.

Шлях у політиці

Пробувши кілька років секретарем комітету комсомолу залізничного вузла, Любоненко розпочав партійну діяльність. У 1984 році він став другим секретарем Довгинцівського райкому Комуністичної партії України, а у 1986 році він обійняв посаду голови виконкому Довгинцівської райради народних депутатів міста Кривого Рогу.

1992 року Любоненка Юрія вперше обирають міським головою. Це сталося на

XI сесії міської ради народних депутатів

Вдруге Любоненко обійняв посаду мера Кривого Рогу 1994 року. На посаду голови міста його обрали криворіжці шляхом голосування.

1998 року жителі Кривого Рогу проголосували за кандидата на посаду міського голови Кривого Рогу Любоненка Юрія втретє.

Вчетверте Юрій Вікторович обійняв посаду мера Кривого Рогу в 2006 році. Він знову обійшов усіх суперників, які також балотувалися на посаду міського голови з кількістю голосів від криворіжців у понад 68%.

Посаду мера, Юрій Вікторович обіймав аж до 2010 року, після чого на виборах міського голови криворіжці обрали Юрія Вілкула. По суті, Любоненко керував містом з 1992 року по 2010 рік – довгих 18 років.

Крім того, що Юрій Вікторович обіймав високу посаду у Кривому Розі, у період з 1994 року по 1999 рік він безкоштовно консультував багатьох Прем’єр-міністрів України на той час: Лазаренко П. І., Марчука Є. К., Пустовойтенко В. П.

Любоненко у 2007 році потрапив до списку п’ятдесяти найвпливовіших людей міста Дніпропетровська. Цей рейтинг склав журнал “Фокус” і на його думку Юрій Вікторович посів 46 місце з 50 найвпливовіших людей Дніпропетровська.

2009 року кандидатуру Любоненка висунули на посаду віце-прем’єр-міністра в уряді Юлії Тимошенко. Для нього це була величезна нагода потрапити у велику політику. Але голосування не відбулося і Любоненко не було призначено нову посаду у Верховній Раді.

2002 року кандидатуру Юрія Вікторовича обирають віце-президентом Асоціації міст України.

2010 року довгі 18 років на посаді міського голови Кривого Рогу закінчуються. Любоненко офіційно заявив, що не має наміру брати участь у виборах 2010 року на посаду мера. Натомість він балотувався як кандидат у депутати Дніпропетровської обласної ради від “Партії Регіонів”.

У 2012 році Любоненко потрапив до Верховної Ради як народний депутат України VII скликання від “Партії регіонів” по одномандатному округу №32. Цього ж року Юрій Вікторович став головою комітету, який займається питаннями регіональної політики Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства та регіональної політики.

2020 року під час виборів мера міста та депутатів, Любоненко у віці 70 років повернувся до міської політики очоливши у Кривому Розі місцеву партію “Пропозиція”. Він збирався зібрати грамотну команду майбутніх депутатів, поставити цілі та скласти план розвитку Кривого Рогу на найближчі роки. Але кандидати від партії “Пропозиція” у 2020 році не змогли подолати 5% поріг та не потрапили до Криворізької міської ради.

Бізнес діяльність

Окрім політичної діяльності, Любоненко довгі роки очолював ТОВ “НАРА”. Фірма знаходиться у Кривому Розі та існує з 1999 року. Компанія Любоненко займалася продажем французьких іномарок “RENAULT”, а також займалася ремонтом транспортних засобів, зокрема ремонтом комунального транспорту – швидкої допомоги.

Статок

Під час виборчої кампанії до Верховної Ради України, Любоненко був одним із найзаможніших кандидатів. Він опинився у списку з п’яти найбагатших кандидатів-мажоритарників у Дніпропетровській області. Поруч із ним йшли такі заможні люди як: Циркін І. М. Дніпропетровський віце-мер, місцевий підприємцем Ткаченка Євген, Мартовицький О. В. генеральний директор “Павлоградвугілля”, а також Глазунов депутат-регіонал.

Регалії Любоненко

За роки своєї політичної діяльності Любоненко отримав багато нагород. Першу нагороду отримав у 2002 році, це був нагрудний знак “За заслуги перед містом ІІІ ступеня”. У 2005 році отримає ту же відзнаку тільки II ступеня, а в 2007 році отримав відзнаку “За заслуги перед містом I ступеня”. Також у 2007 році був нагороджений орденом “За заслуги”. У 2010 році після закінчення його мерської каденції Любоненко Юрію Вікторовичу було надано звання “Почесного громадянина Кривого Рогу”, а також йому вручили орден “Преподобного Іллі Муромця І ступеня” УПЦ МП. Звання Почесного громадянина Кривого Рогу було присвоєно Юрію Вікторовичу за його внесок у розвиток міста, за 18 років міського управління та депутатської каденції.

Внесок у розвиток Кривого Рогу

За багато років мерствування, Любоненко зміг покращити соціально-економічне становище Кривого Рогу, розвинув інфраструктуру, міський транспорт, культурне середовище міста, медицину та освіту. Зокрема, завдяки Любоненко криворіжці знають міську символіку такою як вона є в 21 столітті, також за його ініціативи було збудовано Георгіївську дзвіницю, яку зводили на честь загиблих воїнів. Любоненко за роки своєї мерської каденції розвинув систему міського маршрутного таксі, також було введено в експлуатацію нову чергу швидкісного трамвая та багато іншого.